Арциз - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Арциз

АРЦИ́З – місто Одеської області, райцентр. Знаходиться на Пд. Одес. обл., при злитті річок Чага і Когильник (бас. Чорного м.), за 160 км на Пд. Зх. від Одеси. Залізнич. вузол. Автостанція; має автобус. зв’язок з Одесою, Миколаєвом, Херсоном, Кишиневом. Міський транспорт – автобус та маршрутне таксі. Пл. 11,5 км2. Насел. 19,6 тис. осіб (1999): українці – 30 %, росіяни – 26 %, болгари – 18 %, молдовани – 4 % та ін. Засн. 1816, коли Бессарабія в результаті підписання Бухарест. мир. договору (травень 1812) увійшла до складу Росії. Назване А. за указом Олександра І на честь перемоги 1814 над наполеонів. військами біля франц. м. Арсі. Перші поселенці – нім. та польс. колоністи, а також українці та росіяни. Наприкінці 19 – поч. 20 ст. А. відомий як знач. центр із продажу коней. 1916 А. стає залізнич. вузлом. Було споруджено залізничні майстерні, ткацьку ф-ку, паровий млин тощо. У 1918–40 А. перебував у складі Румунії. Від 1940 А. – райцентр Аккерман., потім Ізмаїл. обл., яка 1954 увійшла до складу Одес. обл. Від кін. липня 1941 до серпня 1944 – під румун. та нім.-фашист. окупацією. Від 1957 – смт, від 1963 – місто рай. підпорядкування. Найбільші пром. об’єкти: ВАТ Арциз. з-д залізобетон. виробів, ВАТ «Експеримент» (машинобуд. профілю), ВАТ Арциз. дослідно-експерим. ливарно-механ. з-д, а також дочірні підпр-ва АТ «Одесам’ясо» (Арциз. м’ясокомбінат) та ВАТ «Одесамолоко» (Арциз. маслозавод). Пром. підпр-ва виробляють збірний залізобетон, сталеве та чавунне литво, устаткування й запчастини для с.-г. техніки, фасонні частини до каналізац. труб; м’ясні та ковбасні вироби, молочну й цільномолочну продукцію, кондитер. вироби; плодоовочеві консерви, хліб та хлібобулочні вироби. Є 2 автотранспортні підпр-ва – ВАТи ремонтно-транспортне та автотранспортне. Діють 5 заг.-осв., муз. та худож. школи, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, ДЮСШ, Будинок творчості школярів; рай. лікарня, амбулаторія; відділ. 2-х банків, готель, 6 реліг. громад. Є 3 спортзали, стадіон, 7 спорт. кімнат, 17 спорт. майданчиків, 3 б-ки, а також рай. Будинок культури, де працюють колектив худож. самодіяльності «Арцизяночка» (вокал. жін. група), колектив естрад. танцю; клуби «Ветеран», «Підліток», літ. клуб «Натхнення», фотоклуб «Буджак», якому присвоєно звання «народний» та ін.; клуб, кінотеатр, істор.-краєзнав. музей. Видано зб. поетів міста «Вдохновение». (Див. іл. на аркуші «Міста й райони»).

Літ.: Списки населенных мест Российской империи. С.-Петербург, 1861. Т. 3; Батюшков П. Н. Бессарабия. Историческое описание. С.-Петербург, 1892; Статистическое описание Бессарабии, собственно так называемой, или Буджака. Аккерман, 1899; Дыков И. Хроника событий в Бессарабии в 1917 г. Кишинев, 1957; История и археология юго-западных областей СССР. Москва, 1967.

К. В. Байбакова, В. І. Потапенко

Стаття оновлена: 2001