Арциз

АРЦИ́З — місто Одеської області, райцентр. Знаходиться на Пд. Одес. обл., при злит­ті річок Чага і Когильник (бас. Чорного м.), за 160 км на Пд. Зх. від Одеси. Залізнич. вузол. Авто­станція; має автобус. звʼязок з Одесою, Миколаєвом, Херсоном, Кишиневом. Міський транс­порт — автобус та маршрутне таксі. Площа 11,5 км². Насел. 19,6 тис. осіб (1999): українці — 30 %, росіяни — 26 %, болгари — 18 %, молдовани — 4 % та ін. Засн. 1816, коли Бес­сарабія в результаті під­писа­н­ня Бухарест. мир. договору (травень 1812) уві­йшла до складу Росії. На­зване А. за указом Олександра І на честь пере­моги 1814 над наполеонів. військами біля франц. м. Арсі. Перші поселенці — нім. та польс. колоністи, а також українці та росіяни. На­прикінці 19 — поч. 20 ст. А. ві­домий як знач. центр із продажу коней. 1916 А. стає залізнич. вузлом. Було споруджено залізничні майстерні, ткацьку ф-ку, паровий млин тощо. У 1918–40 А. пере­бував у складі Румунії. Від 1940 А. — райцентр Ак­керман., потім Ізмаїл. обл., яка 1954 уві­йшла до складу Одес. обл. Від кін. липня 1941 до серпня 1944 — під румун. та нім.-фашист. окупацією. Від 1957 — смт, від 1963 — місто рай. під­порядкува­н­ня. Найбільші пром. обʼєкти: ВАТ Арциз. завод залізобетон. виробів, ВАТ «Екс­перимент» (машинобуд. профілю), ВАТ Арциз. дослідно-екс­перим. ливарно-механ. завод, а також дочірні під­приємства АТ «Одесамʼясо» (Арциз. мʼясокомбінат) та ВАТ «Одесамолоко» (Арциз. маслозавод). Пром. під­приємства виробляють збірний залізобетон, сталеве та чавун­не литво, устаткува­н­ня й зап­частини для с.-г. техніки, фасон­ні частини до ка­налізац. труб; мʼясні та ковбасні вироби, молочну й цільномолочну продукцію, кондитер. вироби; плодоовочеві консерви, хліб та хлібобулочні вироби. Є 2 автотранс­порт­ні під­приємства — ВАТи ремонтно-транс­порт­не та автотранс­порт­не. Діють 5 заг.-осв., муз. та худож. школи, між­шкіл. навч.-вироб. комбінат, ДЮСШ, Будинок творчості школярів; рай. лікарня, амбулаторія; від­діл. 2-х банків, готель, 6 реліг. громад. Є 3 спорт­зали, стадіон, 7 спорт. кімнат, 17 спорт. май­данчиків, 3 б-ки, а також рай. Будинок культури, де працюють колектив худож. самодіяльності «Арцизяночка» (вокал. жін. група), колектив естрад. танцю; клуби «Ветеран», «Під­літок», літ. клуб «Натхне­н­ня», фотоклуб «Буджак», якому присвоєно зва­н­ня «народний» та ін.; клуб, кінотеатр, істор.-крає­знавчий музей. Ви­дано зб. поетів міста «Вдохновение». (Див. іл. на аркуші «Міста й ра­йони»).

Літ.: Списки населен­ных мест Рос­сийской империи. С.-Петербург, 1861. Т. 3; Батюшков П. Н. Бес­сарабия. Историческое описание. С.-Петербург, 1892; Статистическое описание Бес­сарабии, собствен­но так называемой, или Буджака. Ак­керман, 1899; Дыков И. Хроника событий в Бес­сарабии в 1917 г. Кишинев, 1957; История и археология юго-западных областей СССР. Москва, 1967.

К. В. Байбакова, В. І. Потапенко

Завантажити статтю