КОНОНО́ВИЧ Віктор Якович (25. 01. 1950, Риґа) — фахівець у галузі радіолокації. Кандидат технічних наук (1987). Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закінчив Запорізький машинобудівний ін­ститут (1973). Від­тоді працює на Науково-виробничому комплексі «Іскра» (Запоріж­жя), де про­йшов шлях від інженера до начальника науково-дослідного від­діле­н­ня. Брав без­посередню участь у проєктуван­ні та впроваджен­ні у виробництво системи цифрової індикації рухомого радіовисотоміра 1РЛ141 (1972–75); радіолокаційної станції (РЛС) 19Ж6 (1975–84) та апаратури первин­ного обробле­н­ня 195ПС02; керував роз­робле­н­ням кон­структорської документації, ви­пробовува­н­ням і налагодже­н­ням випуску апаратури первин­ного обробле­н­ня РЛС 35Д6, яка при­значена для викори­ста­н­ня у складі зенітно-ракетних дивізіонів системи С-300ПМ та С-50 (1983–86). У 1983–91 — за­ступник головного кон­структора зі створе­н­ня апаратури селекції рухомих цілей і первин­ного обробле­н­ня інформації, виконував дослідно-кон­структорську роботу з проектува­н­ня радіолокаційного комплексу роз­відки позицій артилерії і тактичних ракет 1Л220 (прийнятий на озброє­н­ня ЗС України). Від 1991 — головний кон­структор першої української трикоординатної РЛС 79К6 (прийнята на озброє­н­ня, серійно виготовляється). Від 2011 — головний кон­структор екс­порт­ного варіанта РЛС 80К6М, очолює роз­робле­н­ня кон­структорської документації та впровадже­н­ня її в серійне виробництво. Наукові дослідже­н­ня: фізичні основи під­вище­н­ня ефективності та завадозахищеності радіолокаційних систем надвисокої частоти діапазону; цифрові системи обробле­н­ня радіолокаційної інформації; первин­не обробле­н­ня інформації РЛС. Основні наукові праці закритого характеру.