Кононович Леонід Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кононович Леонід   Григорович

КОНОНО́ВИЧ Леонід Григорович (04. 10. 1958, с. Красилівка Ставищен. р-ну Київ. обл.) – письменник, перекладач. Чл. АУП (2002), НСПУ (2005). Літ. премії «Благовіст» (1994), ім. Г. Сковороди, ім. Г. Ко­­синки (обидві – 2009). Навч. у Київ. ун-ті (1975–77) та пед. ін-ті (1981–84). Розповсюджував пра­­возахисну літ-ру, 1978 отримав офіц. письмове попередження від обл. упр. КДБ. Наприкінці 1980-х рр. брав участь у роботі Укр. культурол. клубу, був чл. Де­­мократ. Союзу (партії В. Новодворської). Працював слюсарем, вантажником, займався під­при­ємниц. діяльністю. Дебютував кримін. романом «Я, зомбі» (ж. «Су­­­часність», 1993, № 4–5; окреме вид. – К., 2000). Автор кримін. романів «Довга ніч над Сунжею» (2000), «Кінець світу призначено на завтра» (2001; обидва – Київ), «Кайдани для олі­гарха» (2000), «Мертва грамота» (2001) і «Феміністка» (2002), роману «Тема для медитації» (2004; 2006), зб. новел «Повернення» (2003; 2008; усі – Львів), романів «Пекельний звіздар» (К., 2008, для дітей), «Чигиринсь­кий сотник» (ж. «Сучасність», 2009, № 10). У творчості К. присутні елементи екзистенціалізму та «чорного» гумору. Переклав із франц. мови дослідж. «Самогубство» (К., 1998) Е. Дюркгайма, «Принцип суверенітету» (2003) Ж. Мере, «Символічний обмін і смерть» (2004), «Божиста лівиця» (2007) і «Фатальні стратегії» (2010; 2011) Ж. Бодріяра, «Маленький принц» (2005; 2007; 2008; 2011) А. де Сент-Екзюпе­рі, «Бальзак і маленька китайсь­ка кравчиня» (2004; усі – Львів) Д. Сіє, «Зрілий вік» (2006) та «Від­строчення» (2008; обидва – Київ) Ж.-П. Сартра, «Простір літератури» (2007) М. Бланшо, «Зав­тра кайф» (2009; обидва – Львів) Ф. Ґен, «Манускрипт Гробу Господнього» (Х., 2011) Ж. Нейрин­ка; із рос. – повість «Червоні віт­­рила» (К., 2007) О. Ґріна.

С. І. Очеретянко

Стаття оновлена: 2014