Конопелець Віталій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Конопелець Віталій

КОНОПЕЛЕ́ЦЬ Віталій (14. 08. 1948, Київ – 04. 05. 2003, м. Бардіїв, Словаччина) – поет, перекладач, педагог, публіцист. Чоловік Г. Коцур. Чл. Спілки укр. письменників Словаччини (1987). Закін. філол. ф-т Київ. ун-ту (1971). У 1977 переїхав до Словаччини. Працював в Окруж. осередку освіти м. Бардіїв (1977–78), ред. укр. студії Чехословац. радіо у м. Пря­­шів (1978–84), вихователем у студент. гуртожитку м. Бардіїв (1984–2003). Автор зб. поезій для дітей «Коні-коники» (1985); вірш. казок «Синя пава», «Про карася Чудася» (обидві – 1988; усі – Пряшів). Видав зб. поезій «Зерня» (1987), «Живу» (1998; обидві – Пряшів). Упорядкував зб. дит. поезії українців Словаччини «Заспіваймо собі» (К., 1994). У перекладі К. укр. мовою ви­йшли зб. вибр. творів словац. по­­етів М. Руфуса (1991), І. Краска (1995), Я. Смрека (1996), Й. Лай­керта (2002), «Антологія словацької любовної поезії» (2003; усі – Пряшів). Переклав кн. І. Гу­деця «Легенди та міфи старих слов’ян» (Пряшів, 1996).

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2014