Консорція - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Консорція

КОНСО́РЦІЯ (від лат. consortio – співучасть, спільність) – сукупність особин різних видів, у центрі якої є особина будь-якого автотрофного чи гетеротрофного виду, а її компоненти (консорти) пов’я­зані з центром (ядром) і між со­­бою трофічними, топічними, фаб­ричними й форичними зв’яз­ка­ми. Їй властиві постійні речо­винно-енергет. та інформ. обміни і специфічне внутр. середовище. У К. відбувається акт матеріал.-енергет. трансформа­ції, асиміляції й дисиміляції, біо­тич. кругообігу. В екосистемоло­гії її розглядають як елементарну функціон. екосистему. Емерджентне поєднання К. на певній однорід. ділянці земної поверхні є основою для формування парцеляр. і біогеоценоз. екосистем. Групують і класифікують К. за певними ознаками їхнього ядра: таксономіч. (популяц., ви­­дові та ін.), біоморф. (авто-, гетеротрофні, деревні, чагарник. тощо), ценотипіч. (едифікаторні, асектаторні та ін.). Прикладом К. може бути окреме дерево смереки з усіма пов’язаними з ним організмами (водорості, лишайники, мохи, короїди, білки, дятли, синиці, горіхівки, гризуни тощо), хвороботвор. грибами (опеньок, коренева губка), ґрунт. мікроартроподами, гельмінтами, мезофауною і мікроорганізмами, що паразитують на коренях смереки і розкладають мертві орган. рештки, а також з тим наземним укриттям, що перебуває в межах зайнятого ядром К. та його облігатними консортами обсягу ґрунту і повітр. простору. Поняття «К.» у зоологію 1951 увів В. Беклемішев, у ботаніку 1952 – П. Раменський. Геоботаніки вва­­жають, що ядром К. можуть бути лише автотроф. або автотроф. неепіфітний організм, а також популяція рослин, навіть трупи, окремі органи, екскременти. Де­­які вчені трактують К. як структурну одиницю фітоценозу, ін. – біогеоценозу.

Літ.: Беклемишев В. Н. О классификации биогеоценологических (симфи­зиологических) связей // Бюл. Моск. об-ва испытателей природы. 1951. Т. 65, вып. 2; Голубець М. А., Чорнобай Ю. М. Консорція як елементарна екологічна система // УБОЖ. 1983. Т. 39, № 6; Ивашов А. В., Симчук А. П., Савушкина И. Г. Консортивные связи листогрызу­щих насекомых в индивидуальных кон­сорциях дуба пушистого (аккумуляция и миграция тяжелых металлов, роль генетических факторов). Сф., 2008; Ца­рик Й. В., Царик І. Й. Топічні та фаб­ричні зв’язки в консорції, їх значення у збереженні біотичного різноманіття // Біол. студії. 2008. Т. 2, № 1.

М. А. Голубець

Стаття оновлена: 2014