Комар Антон Пантелеймонович
КОМА́Р Антон Пантелеймонович (17(30). 01. 1904, с. Березна Сквир. пов. Київ. губ., нині Володар. р-ну Київ. обл. – 14. 03. 1985, Ленінград, нині С.-Петербург) – фахівець у галузі фізики металів і сплавів, ядерної фізики та фізики прискорювачів, фізичної електроніки, організатор науки. Канд. (1935, без захисту дис.), д-р (1943) фіз.-мат. н., проф. (1943), акад. АН УРСР (1948). Сталін. премія (1951). Держ. нагороди СРСР. З 16-ти р. почав труд. життя, був робітником, сторожем, препаратором у фіз. кабінеті Білоцерків. мех. технікуму (нині Київ. обл.), оволодів професіями оптика, майстра з точних оптич. приладів. Закін. Київ. політех. ін-т (1930). Працював 1932–48 в Урал. фіз.-тех. ін-ті (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ), де пройшов шлях від інж. до зав. лаб. фазових перетворень; водночас 1937–47 – засн. і зав. каф. рентґеноструктур. аналізу та рентґенів. лаб. Урал. ун-ту; 1948–50 – заст. дир. Фіз. ін-ту АН СРСР (Москва); 1950–57 – дир., 1957–63 – зав. лаб. рентґенів. і гамма-променів, 1963–71 – зав. лаб. фізики високих енергій, від 1976 – ст. н. с.-консультант Ленінгр. фіз.-тех. ін-ту; водночас 1951–69 – зав. каф. експерим. ядер. фізики Ленінгр. політех. ін-ту.
Виконав великий цикл робіт з металофізики, фазового та структур. аналізу, фазових переходів. Керував створенням промен. рентґенів. лаб. на низці урал. підпр-в, зокрема Уралмаші, Уралхіммаші, турбомотор. з-ді. Розпочаті ним дослідж. процесів атом. упорядкування сплавів згодом стали основою створення важливих електроконтакт. матеріалів. Розробив метод рентґеноспектрал. аналізу складу різних руд при їх збагаченні, способи зміцнення сталей і сплавів, що знайшли застосування при удосконаленні танк. броні та бронебій. снарядів. Зробив вагомий внесок у розвиток ядер. фізики та фізики високих енергій: був ініціатором створення першого в СРСР бетатрона в Свердловську (1946); спільно з В. Векслером брав участь у розробленні електрон. прискорювачів, зокрема синхротрона на 250 МеВ; результати К. (1950–60) стали важливими для розуміння механізму фотоядер. реакцій; розробив програму дослідж. на Гатчин. протон. синхроциклотроні на 1 ГеВ. Відіграв важливу роль у створенні Ін-ту ядер. фізики АН СРСР (Ленінград). Написав низку видат. праць у галузі фіз. електроніки та фізики поверхонь, зокрема методів електрон., а також польової електрон. і високорозділ. іонної мікроскопії. Створив перший у СРСР іонний мікроскоп-проектор, розробив новий спосіб виготовлення польових електрон. емітерів. Запропонував хвилеводну модель проходження електрич. струму крізь молекули та комплекси молекул і атомів. Березнян. школі присвоєно його ім’я.
Пр.: Геометрия пластической деформации кристаллов по рентгенограммам Лауэ // ЖЭТФ. 1936. Т. 6, вып. 4; Ферромагнитные свойства сплавов и дальний порядок атомов // Изв. АН СССР. Сер. физ. 1947. Т. 11, № 5; Опыты с ионным проектором // Докл. АН СССР. 1954. Т. 96, № 5 (співавт.); Опыты с электронным и ионным проектором // Изв. АН СССР. Сер. физ. 1956. Т. 20 (співавт.); Новый метод изготовления автоэлектронных эмиттеров // РЭ. 1960. Т. 5. № 8 (співавт.); Изотермический гамма-калориметр // ЖТФ. 1961. Т. 31, вып. 1 (співавт.); Молекулы и комплексы молекул и атомов как волноводы электронных волн // Там само. Вып. 2 (співавт.); Микрорельеф и форма острий электронного проектора после электрического вакуумного пробоя // Докл. АН СССР. 1964. Т. 158, № 4 (співавт.); Размеры и форма поперечного сечения образований, обусловливающих аномальную автоэлектронную эммисию органических полупроводников // Там само. № 6 (співавт.); Измерение полной энергии пучков тормозного излучения от электронных ускорителей. Ленинград, 1972 (співавт.).
Літ.: Сюткин Н. Н. Полевая эмиссионная (автоэмиссионная) микроскопия на Урале // Автоион. и автоэлектрон. микроскопия и спектроскопия. История, достижения, соврем. состояние, перспективы. Москва, 2003; Пушин В. Г. Становление и развитие исследований структурных и фазовых превращений в Институте // Физика металлов на Урале. История Ин-та физики металлов в лицах. Екатеринбург, 2012.
А. Г. Наумовець
Статтю оновлено: 2014