Комар Борис Панасович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комар Борис Панасович

КОМА́Р Борис Панасович (11. 06. 1927, за паспортом – 05. 06. 1928, с. Хво­­щівка Хорол. р-ну, нині Полтав. обл.) – прозаїк, перекладач. Чл. НСПУ (1958). Премія ім. Лесі Українки (1984) за повісті «Бджолиний мед» (1976; 1981) та «Мандрівний вулкан» (1980). Навч. у Харків. ун-ті (1946–47), закін. Київ. ун-т (1951). Працював у Києві: ред. вид-ва «Молодь» (1950–53); зав. відділу літ-ри і публіцистики ред. ж. «Зміна» (1953–54); зав. відділу прози ред. ж. «Дніпро» (1954–62, 1964–67); ст. ред. (1966–69), заст. гол. ред. (1969–73) ред. «Романи і повісті» вид-ва «Дніпро»; водночас зав. ред. прози вид-ва «Радянський письменник» (1969–74). Дебютував опо­­віданням «Найкращий подарунок» в альма­насі «Ранок» (К., 1951). Автор зб. оповідань для дітей «Незвичайне полювання» (1956), «Босонога ватага» (1958), «В листопадову ніч» (1963), «Як горобець переміг Наталочку» (1964), «Весела дорога» (1966), «Уперте теля» (1970), а також повістей для дітей і юнацтва, присвяч. сучасності, подіям 2-ї світ. війни, минулому укр. народу, фантастиці: «Векша» (1960; 2010), «Ключі» (1962), «Поворот­ний круг» (1969), «Диваки» (1974; 1978), «Дорога через пекло» (1982). У перекл. К. укр. мовою з естон. вийшла повість О. Лутса «Весна» (1958), з рос. – роман І. Стаднюка «Війна» (1985), з латис. – роман А. Лієлайтіса «Золото інків» (1986), з білорус. – твори І. Шамякіна, В. Бикова. Усі зазначені книги опубл. у Києві. Окремі твори К. перекладено рос., білорус., груз., казах., вірм., туркм., латис., естон., болгар., чес., нім. мовами.

Тв.: Вибрані твори: У 2 т. К., 1988.

Літ.: Яворівський В. Родом з дитинства // Дніпро. 1976. № 1; Слабо­шпиць­кий М. Кодекс доброти // ЛУ. 1978, 20 черв.; Загребельний П. В краю ди­­тинства // Загребельний П. Нелож­ни­ми устами. К., 1981; Моренець В. П. Стежки до юних сердець. Проза Бори­­са Комара // Літ-ра. Діти. Час. 1984. К., 1984.

В. А. Бурбела

Стаття оновлена: 2014