Комаренко Володимир Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комаренко Володимир Андрійович

КОМАРЕ́НКО Володимир Андрійович (15. 07. 1887, Харків – 19. 02. 1969, там само) – диригент, музично-гро­­мадський діяч, педагог. Доц. (1935). Навч. у Харків. муз. уч-щі (1905; кл. кларнета Г. Гека), закін. Харків. консерваторію (1945; кл. диригування). Працював у Харкові: 1917–19 – викл. 7-го міського уч-ща та диригент 3-го вищого початк. уч-ща; 1922–24 – викл. профес. муз. школи, 1924–41 – дир. 2-ї профес. муз. школи та муз. курсів для дорослих при цій школі. Водночас від 1924 викладав у Консерваторії: 1926–32 – зав. каф. нар. інструментів, 1932–34 – диригент.-капельмей­стер. каф., від 1937 – диригент. каф. 1948 звільн. з політ. мотивів. За сумісн. 1934–47 – зав. хормейстер. відділу Муз. уч-ща. Ініціатор створення (1943) і кер. (до 1948) дит. муз. школи-інтер­нату при Консерваторії (згодом спец. муз. школа-інтернат), у якій викладав до 1969, водночас 1957–69 керував духовим оркестром. 1941–44 – дир. муз. комбінату, до складу якого входили Консерваторія, Муз. уч-ще та дит. муз. школа-інтернат при Консерваторії. 1957–65 – організатор і зав. каф. хор. співу та музики Пед. ін-ту. Ініціатор ство­рення та диригент балалаєч. оркестру «Прогрес» (1905); орга­нізатор і капельмейстер духо­во­го та дом­рово-балалаєч. оркес­трів з-ду «Гельферіх-Саде», ба­­лалаєч. ор­­кестру 2-го Вищого по­­чатк. уч-ща (1914–15); організа­тор і кер. домрово-балалаєч. та духового оркестрів, класів гри на домрі та балалайці при т-ві «Про­світницьке дозвілля» (1909–15), домрово-балалаєч. оркестру при губерн. відділі нар. освіти, що став першим профес. оркестром нар. інструментів України (1920–52; від 1938 – у складі Філармонії), дит. оркестру нар. інструментів при Палаці піонерів і жовтенят ім. П. Постишева (1935–62), оркестру укр. нар. інструментів у с. Наталине (Крас­­ногр. р-ну Харків. обл., 1955–59). К. брав участь в орг-ції та проведенні в Харкові конкурсів виконавців на нар. інструментах та оглядів худож. самодіяльнос­ті (1927–36). До 1934 входив до складу Муз. бюро, що займалося координацією худож. самодіял. руху в Україні. Організатор Харків. муз.-пром. технікуму, який готував кадри для муз. ф-к України (1930). У Харкові 1924 вийшла друком перша в Україні партитура для домрово-бала­лаєч. оркестру в інструментуванні К. – укр. нар. пісня «Закувала та сива зозуля» в обробці П. Ніщинського. Автор публікацій з питань нар.-інструм. виконавства в Україні.

Пр.: По вопросу об организации ве­­ликорусского (балалаечного) оркестра. Х., 1915; Робота з самодіяльним оркестром народних інструментів. К., 1955; Український оркестр народних інструментів. К., 1960; Методика навчання гри на чотириструнній домрі. К., 1961.

Літ.: Білоненко Г., Нечитайло О. Про­­фе­сіоналізм – народному мистецтву // Музика. 1991. № 2; Лошков Ю. Воло­димир Андрійович Комаренко. Х., 2002.

Ю. І. Лошков

Стаття оновлена: 2014