Комітет бідноти - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комітет бідноти

КОМІТЕ́ТИ БІДНОТИ́ – опорні пункти радянської вла­­ди у селах, що у деякі періоди відігравали роль надзвичайних органів влади. Скорочена наз­­ва – комбіди. Їх створювали згідно з декретами РНК РСФРР від 8 червня 1918 та ВЦВК від 11 черв­­ня 1918. У РСФРР проіснували до поч. 1919, після чого були об’єднані з сільс. радами. Займалися розпалюванням кла­­сової ворожнечі між бідняц. і за­мож. верствами селянства, перерозподілом землі, вилученням продовол. запасів за продрозверсткою у т. зв. куркул. госп-в. На укр. землях комбіди почали організовувати у ході війни РСФРР і УНР 1918–19 з ініціати­­ви Тимчас. робітн.-селян. уряду України, який у листопаді 1918 та січні 1919 видав спец. поло­­ження, що регламентували їхню орг-цію, склад (сільс. комбід складався з 3-х, волос. – з 5–7-ми осіб) і функції. Взимку 1919 ком­­біди виникали переважно на Лі­­вобереж. Україні, де рад. влада змогла закріпитися. Однак спро­­би більшовиків розколоти укр. село, спираючись на його біднішу частину, фактично провалилися. На запровадження «во­­єнного комунізму» селянство відповіло масовим повстан. ру­­хом, який спричинив падіння рад. влади. Після поновлення рад. влади 1920 більшовики відмовилися від запровадження комбідів і замінили їх Комітетами незаможних селян.

Літ.: Радянське будівництво на Укра­­їні в роки громадянської війни (листопад 1918 – серпень 1919): Зб. док. і мат. 1962; Верстюк В. Махновщина: селян­­ський повстанський рух на Україні (1918–1921). 1991; Третій з’їзд Комуністичної партії (більшовиків України): 1–6 березня 1919 року. 2002 (усі – Київ).

В. Ф. Верстюк

Стаття оновлена: 2014