Коморовський Тадеуш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коморовський Тадеуш

КОМОРО́ВСЬКИЙ Тадеуш (Komorowski Tadeusz; псевд.: Бур, Корчак, Левіна, Зніч; 01. 06. 1895, с. Хоробрів, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 24. 08. 1966, м-ко Баклі, Велика Британія, похов. у Лондоні, 1994 перепохов. у Варшаві) – польський військовик. Граф. Ге­­нерал дивізії (1944). Закін. г-зію (1913) і політехніку (1922) у Льво­ві, навч. у військ. академії у Відні (1913–15). Під час 1-ї світ. вій­ни воював в австро-угор. армії на галиц. й італ. фронтах. Від листопада 1918 – у Війську Польському. Був інструктором кінної їзди в артилер. школі у Варшаві (1922–23), нач. школи підофіцерів у м. Яворів (нині Львів. обл., 1926–28), заст. ком-ра та ком-ром полку уланів у містах Чортків (1928–33) і Теребовля (1933–38; нині обидва – Терноп. обл.). Учасник змагань із кінного спорту на 8-х Олімп. іграх у Парижі (1924), кер. польс. команди наїзників на 11-х Олімп. іграх у Берліні (1936). Після поразки польс. армії на поч. 2-ї світ. вій­ни діяв у підпіллі. У липні 1943 польс. еміграц. урядом у Лондоні признач. командувачем Армії Крайової. Керував військ. діями під час Варшав. повстання 1944. Після капітуляції повстанців перебував у нім. полоні. У травні 1945 звільнений амер. військами. Переїхав у Лондон. 1945–46 – головнокомандувач ЗС Польщі в еміграції, 1947–49 – прем’єр-міністр польс. еміграц. уряду. Автор кн. «Armia podziem­na» (1951) і «Powstanie warszaw­skie» (1979; обидві – Лондон).

Літ.: A. K. Kunert. General Tadeusz Bór-Komorowski w relacjach i dokumentach. Warszawa, 2000; N. Davies. Powstanie’ 44. Kraków, 2004.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2014