КОМПАНЕ́ЦЬ Микола Іванович (16. 04. 1939, с. Рудня Бровар. р-ну Київ. обл.) – графік, педагог. Батько Ю. Компанця. Засл. діяч мист-в УРСР (1989). Чл. НСХУ (1971). Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2015). Закін. Київ. худож. ін-т (1964; викл. Г. Гавриленко, Г. Якутович). Від 1983 працює у ньому (нині Нац. академія образотвор. мист-ва і арх-ри): від 1993 – кер. навч.-твор. майстерні вільної графіки, від 1995 – проф. Учасник міських, всеукр., зарубіж. худож. ви­ставок від 1964. Персон. – у Киє­ві (1984), Монтаржі (Франція, 1987). Осн. галузі – книжк. і станк. графіка у реаліст. стилі (техніки: акварель, туш, олівець, пастель, вугілля, сангіна). Окремі роботи зберігаються у НХМ, Черкас. ХМ, Ізмаїл. картин. галереї (Одес. обл.), Музеї Т. Шевченка у Вінніпезі. Серед учнів – Л. Бруєвич, В. Вакуленко, І. Василенко, М. Власов, М. Губарева, В. Денб­новецька, М. Кочубей, А. Кудря­шов, Є. Перевальський, Ю. Пше­ничний, І. Спорникова, О. Стратійчук, О. Тимків, В. Харченко, О. Чебикін, А. Юрковська.

Тв.: іл. – до п’єс «За двома зайцями» М. Старицького (1967), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1969), творів Т. Шевченка (1974) та М. Гоголя (1983; 1988; 1991), повістей «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка (1978), «Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха (1979), «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя (1980; 2008–09), «Бурлачка» І. Нечуя-Левицького (1983), зб. укр. романсів «Зоре моя вечірняя» (1982), укр. нар. казки «Пан Коцький» (1993; усі – Київ), кн. «Н. В. Гоголь. Повести. Воспоминания современников» (Мос­ква, 1989); серії – «Земля моїх батьків» (1984–94), «Ритми Карпат» (1988), «Седнівські мотиви» (1990), «Зимове Закарпаття», «Двоє» (обидві – 1991–93); «Вечірні роздуми» (1983), «Старий сад» (1985), «Непогода» (1986), «Крим. Перед грозою», «Кримська сюїта», «Буг після дощу» (усі – 1996), «Десна. Вечір­ні сутінки», «Вітряно», «Стрій хмар», «Вес­няна повінь» (усі – 1997), «М. Гоголь» (2008), «Страшна помста», «Загублена грамота», «У майстерні молодого мит­ця», «Озеро» (усі – 2009), «Зимові яблу­ка» (2010), «Білий день» (2011), «До­­рога до сестри», триптих «Дива карловарського лісу» (усі – 2012).

Літ.: Белічко Ю. Духовне – мета творчості // Київ. 1990. № 7; Микола Компанець. Українська гоголіана // ОМ. 2008. № 4; Перевальський В. Микола Компанець – майстер української графіки // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-ме­­тод. пр. К., 2009. № 16; Белічко Н. Ми­­кола Компанець неочікуваний, ліричний, фантазійний... // ОМ. 2012. № 3–4.

В. Є. Перевальський