Компанієць Григорій Ісакович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Компанієць Григорій Ісакович

КОМПАНІ́ЄЦЬ Григорій Ісакович (16. 03. 1881, Полтава – 16. 01. 1959, Київ) – композитор, диригент, педагог. Проф. (1940). Чл. СКУ. Закін. Петрогр. консерваторію (нині С.-Пе­тербург, 1916; кл. композиції М. Соколова, Я. Вітола). 1904–05 брав уроки співу в А. Броджі у Мілані. Від 1906 – диригент опер. театрів і симф. оркестрів. 1932–34 – викл. Хар­ків. муз.-драм. ін-ту, водночас зав. муз. частини Євр. театру. Від 1934 викладав у Київ. консерваторії.

Тв.: дит. опери – «Снігова хатка», «Вовк і семеро козенят» (2-а ред. – 1954; обидві – 1939), «Рукавичка» (1940), «Кривенька качечка» (1946); вокал.-симф. – «Атлант» («У бій, джигіт!», 1942, сл. А. Бикадорова); для духового оркестру – 2 марші (1952); для струн. квартету – Квартет (1925), «Українсь­кий танець» (1947); для фортепіано – Соната (1925), Скерцо (1948), 2 сюїти (1952, 1958), Варіації на укр. нар. пісню (1953); хори, дит. пісні, обробки нар. пісень; музика до радіовистав.

Літ.: Волинський Й. Дитячі опери і пісні Г. Компанійця // Рад. музика. 1940. № 6; Берденников М. Диригентська педагогіка у творчій діяльності Г. Компанійця // Виконав. школи учбових за­­кладів України. К., 1990.

А. І. Муха

Стаття оновлена: 2014