Компанієць Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Компанієць Іван Іванович

КОМПАНІ́ЄЦЬ Іван Іванович (23. 03. 1921, м. Єли­саветград, нині Кіровоград – 15. 11. 1975, Київ) – істо­рик. Д-р істор. н. (1962), проф. (1965). Держ. премія СРСР у галузі н. і т. (1976). Закін. Одес. ун-т (1945). Від 1949 працював у Ін-ті історії АН УРСР (Київ); водночас від 1959 – зав. ред. історії СРСР і УРСР, від 1967 – заст. гол. ред. УРЕ; 1975 – зав. каф. історії УРСР Київ. ун-ту. Досліджував історію України, зокрема зх.-укр. земель, проблеми пролетар. інтернаціоналізму та дружби народів СРСР.

Пр.: Боротьба за Радянську владу на Буковині. 1950; Революційний рух в Галичині, Буковині та Закарпатській Україні під впливом ідей Великого Жовт­ня (1917–1918). 1957; Становище і бо­­­ротьба трудящих мас Галичини, Буко­вини та Закарпаття на початку ХХ ст. (1900–1919 рр.). 1960; Ленін та інтернаціональна єдність українських і ро­­сійських трудящих у трьох революціях. 1970 (усі – Київ).

П. Д. Овчаренко

Стаття оновлена: 2014