Компанієць Лідія Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Компанієць Лідія Олександрівна

КОМПАНІ́ЄЦЬ Лідія Олександрівна (27. 02(12. 03). 1914, с. Новогригорівка, нині Григорівка Пологів. р-ну Запоріз. обл. – 30. 12. 2003, Київ) – поетеса, кінодраматург. Чл. НСПУ (1952). Закін. Ленінгр. технікум культ.-осв. ро­­боти (нині С.-Пе­тербург, 1933). Відтоді працювала у редакціях газет, зокрема «Київська правда», «Радянська Україна», «Прав­да Украины» (усі – Київ). Авторка низки збірок віршів для дітей, а також лірики («Зустрічі й прощання», 1962; «Сонце в дорозі», 1965; «На теплій землі», 1981; усі – Київ), сценаріїв х/ф «Доля Марини» (1953, реж. І. Шма­рук, В. Івченко), «Коли спі­вають солов’ї» (1956, реж. Є. Брюн­чугін), «Літа дівочі» (1961, реж. Л. Естрін), м/ф «Чому втекло кошеня» (1958). Більшість творів К. присвяч. спадкоємнос­ті поколінь, любові до рідного краю та його природи.

Тв.: У всіх у нас діла. 1951; Працьовита в нас сім’я. 1954; Гнав я ранком каченят. 1959; Мигунці. 1967; Біжімо стрічати весну! 1967; Вийшла Галя за поріг. 1968; Голубий ара з Амазонки. 1968; Дівчинка з краплинку. 1969; Мій дім, мій рідний край. 1981; Вільшанка. 1983 (усі – Київ).

Літ.: Шевченко М. Лідії Компанієць – 75 // ЛУ. 1989, 11 трав.

П. М. Перебийніс

Стаття оновлена: 2014