Компанієць Соломон Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Компанієць Соломон Маркович

КОМПАНІ́ЄЦЬ Соломон Маркович (25. 12. 1872(06. 01. 1873), м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 24. 05. 1941, Харків) – лікар-отоларинголог. Батько О. Компанійця. Д-р медицини (1912), проф. (1932). Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1897), навч. у Військ.-мед. академії в С.-Пе­тербурзі (1897–98). Удосконалював знання у Відні, Мюнхені, Берліні, Франкфурті-на-Майні. Від 1920 працював у Дніпроп. мед. ін-ті: від 1921 – проф. каф. хвороб вуха, горла й носа; 1930–41 – зав. каф. отоларингології Харків. мед. ін-ту та Укр. ін-ту удосконалення лікарів, водночас 1930–38 – зав. однойм. каф. Харків. стоматол. та психоневрол. ін-тів; від 1938 – наук. кер. Укр. центр. НДІ хвороб вуха, горла та носа (Харків). Засн. і гол. ред. «Журнала ушных, но­­совых и горловых болезней» (1924–41). Вивчав фізіологію та патологію внутр. вуха, ембріогенез ЛОР-органів.

Пр.: Rhinitis sicca anterior при цинге // ВД. 1922. № 24–26; К вопросу о механизме возбуждения отолитового аппарата // Там само. 1928. № 23–24; Хвороби вуха, носа і горла: Підруч. К., 1938 (спів­авт.); Сифилис уха // Осно­вы и достижения соврем. медицины. К., 1938. Т. 3; Болезни уха, горла и носа: В 3 т. К., 1941 (спів­авт.).

Літ.: Компаниец Соломон Маркович: Некролог // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1941. Т. 18, кн. 3; Вчені ХДМУ.

Ж. М. Перцева

Стаття оновлена: 2014