Компаніївський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Компаніївський район

КОМПАНІ́ЇВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у центральній частині Кіровоградсь­кої області. Межує з Кіровогр., Новгородків., Долин., Устинів., Бобринец. і Новоукр. р-нами Кіровогр. обл. Утвор. 1923. Від 1937 – у складі Микол., від 1939 – Кіровогр. обл. 1962 ліквідовано, 1965 відновлено. Жит. потер­па­ли від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серп­ня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 1 тис. км2. Насел. 18 322 особи (2001, складає 95,6 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – смт Компаніївка та 51 сільс. насел. пункт. Лежить на Придніпров. височині. Поверхня – хвиляста лесова рівнина, розчленована ярами, балками з останцями кристаліч. порід. Зх. частина р-ну більш підвищена. Корисні копалини: граніт, глина, буд. піски. Протікають р. Інгул (у сх. частині; притока Південного Бугу) і його притоки Сугоклія та Сугоклія-Кам’я­ну­вата. Ґрунти переважно чорноземні, у долинах річок – дернові та лучні. Осн. лісоутворюючі по­­роди: дуб (70 %), ясен, клен, липа. Об’єкти природно-заповід. фонду: місц. значення Долинів.-Покров. ландшафт. заказ­­ник, ботан. пам’ятка природи Тернова балка, геол. пам’ятка природи Інгул. Жила, заповідні урочища Розлитий Камінь та Ке­­леповське.

Гол. підпр-ва роз­­таш. у райцентрі. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зер­ново-тех. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 86,2 тис. га, з них орних земель – 73,2 тис. га. Працюють 125 фер­мер. госп-в, 3 приват. кооперативи, 9 ТОВів, 6 приват. підпр-в. Гол. культури: кукурудза, озима пшениця, ячмінь, соняшник, цукр. буряки. У К. р. – технікум вет. медицини Білоцерк. аграр. ун-ту, 22 заг.-осв. школи, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, 5 дошкіл. навч. закладів; 7 закладів клуб. типу, 14 Будинків культури, 21 б-ка, Яновського Ю. Нечаївський літературно-меморіальний музей, дит. муз. школа; рай. лікарня, 2 лікар. амбулаторії, 24 фельдшер. і фельдшер.-акушер. пункти. Ви­­ходить г. «Степовий край». Функ­ціо­нують нар. самодіял. жін. ан­­самбль укр. пісні «Мар’ївчанка» Мар’їв. сільс. Будинку культури та нар. концертно-худож. колектив Першотравен. сільс. Будинку культури. Під охороною держави – 39 пам’яток історії та монум. мист-ва місц. значен­ня, 80 пам’яток археології місц. та 1 – нац. (курган епохи бронзи побл. с. Грізне) значення. Діють реліг. громади УПЦ МП, УПЦ КП, євангелістів християн-баптистів, Свідків Єгови, адвен­тистів сьомого дня. Серед видат. уродженців – економіст, по­­чес. акад. УААН В. Клюй (с. Трав­неве), ботанік О. Пидюра (с. Пер­шо­травенка), історики М. Гонча­ренко (с. Суслове, нині у складі Мар’ївки) та З. Ямкова (с. Софіївка); письменники Ю. Яновський (с. Нечаївка), В. Близнець (с. Володимирівка), поет Дем’ян Бєдний (Ю. Придворов; с. Губівка); актор, засл. арт. України В. Алдошин (с. Роздолля); Герой Рад. Союзу М. Берестовенко (с. Олександрівка). У с. Нечаївка працював фельдшером поет І. Микитенко. У цьому селі вста­новлено погруддя Ю. Яновсь­ко­го та на приміщенні фельдшер. пункту мемор. дошку І. Микитенку.

В. М. Кобзар

Стаття оновлена: 2014