КОМПАНІЧЕ́НКО Тарас Вікторович (14. 11. 1969, Київ) – кобзар, лірник, бандурист. Нар. арт. України (2019). Лауреат Нац. конкурсу кобзар. мист-ва ім. Г. Китастого (Ки­­їв, 2003, 1-а премія). Премія ім. В. Сту­­са (2004). Навч. у Львів. академії образотвор. мист-ва (1990–92; кл. Я. Запаска, В. Ов­­сійчука), закін. Київ. худож. ін-т (1999). У 1992–94 – н. с. Музею нар. арх-ри та побуту України, 1999–2000 – 1-й заст. голови Все­­укр. спілки кобзарів, від 2011 – н. с. Музею книги і друкарства України (усі – Київ). Чл. Київ. коб­­зар. цеху (1989). Навч. у М. Буд­ника, Г. Ткаченка, С. Радька, В. Кушпета, М. Хая, В. Шевчука. Засн. (2006) і кер. ансамблю «Хорея Козацька». У репертуарі – думи, псалми, канти, коляд­ки, балади, істор. пісні, романси, а також власні твори на сл. І. Величковського, І. Ґалятовсь­кого, Д. Наливайка, Ф. Прокопо­вича, Г. Сковороди. Бере участь у різноманіт. фестивалях в Украї­ні та за кордоном (Латвія, Швей­царія, Польща, Німеччина). Випустив компакт-диск «Кобзарсько-лірницька традиція: Тарас Компаніченко (народна бандура та ліра)» (2002).

Літ.: Тисячна Н., Василевська О., Ів­­шина Л. Спадкоємець українських муд­­реців: Кобзар Тарас Компаніченко про енергію пісень і місію просвітництва: [інтерв’ю] // День. 2004, 10 груд.

Б. М. Жеплинський