Конак Станіслав Васильович
КОНА́К Станіслав Васильович (06. 12. 1937, с. Братське Одес. обл., нині смт Микол. обл. — 23. 08. 2016, Одеса) — поет, публіцист. Член НСПУ (1993). Закін. Новобузьке пед. училище (Микол. обл., 1956), літ. факультет Таганроз. пед. інституту (Ростов. обл., РФ, 1968). Учителював; працював у ред. рай. г. «Перемога» (Братське, 1960–72) та г. «Чорноморські новини» (Одеса, 1972–2002). Погляд К.-поета зосередж. на степ. безмежжі й густоліссі України, духов. чистоті та красі людини, суперечності дій і почуттів сучасника.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Вогонь. О., 1975; До отчого дому. О., 1984; Несподівана осінь. О., 1991; Вербляниця. О., 1992; Тій, що годує чайок. К., 1994; «Бетховен»: Поема-симфонія. К., 1995; О., 2004; Дух України: Перша кн. поезій. О., 2001; Еволюція спалаху. О., 2003; Чорний кінь хмар блиснув очима. О., 2006; Прогулянка світом: Вибр. поезії: У 2 т. О., 2007–08; Вода незабуття. О., 2008.
Рекомендована література
- Нечерда Б. Станиславу Конаку — 60 // ЮГ. 1997, 3 дек.;
- Колісниченко А. Слово для храму // Веч. Одесса. 1997, 6 дек.;
- Цехмейструк М., Саєнко В. Чужі й свої суворо важу кроки // ЛУ. 2010, 16 верес.
Завантажити статтю
Людина 
