Конак Станіслав Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Конак Станіслав Васильович

КОНА́К Станіслав Васильович (06. 12. 1937, с. Братське Одес. обл., нині смт Микол. обл. – 23. 08. 2016, Одеса) – поет, публіцист. Чл. НСПУ (1993). Закін. Новобузьке пед. уч-ще (Ми­­кол. обл., 1956), літ. ф-т Таганроз. пед. ін-ту (Ростов. обл., РФ, 1968). Учителював; працював у ред. рай. г. «Перемога» (Братське, 1960–72) та г. «Чорномор­ські новини» (Одеса, 1972–2002). Погляд К.-поета зосередж. на степ. безмежжі й густоліссі Украї­ни, духов. чистоті та красі людини, суперечності дій і почуттів сучасника.

Тв.: Вогонь. О., 1975; До отчого дому. О., 1984; Несподівана осінь. О., 1991; Вер­бляниця. О., 1992; Тій, що годує ча­йок. К., 1994; «Бетховен»: Поема-симфонія. К., 1995; О., 2004; Дух України: Перша кн. поезій. О., 2001; Еволюція спалаху. О., 2003; Чорний кінь хмар блиснув очима. О., 2006; Прогулянка світом: Вибр. поезії: У 2 т. О., 2007–08; Вода незабуття. О., 2008.

Літ.: Нечерда Б. Станиславу Конаку – 60 // ЮГ. 1997, 3 дек.; Колісниченко А. Слово для храму // Веч. Одесса. 1997, 6 дек.; Цехмейструк М., Саєнко В. Чужі й свої суворо важу кроки // ЛУ. 2010, 16 верес.

Т. С. Мейзерська

Стаття оновлена: 2016