КОНГРЕ́С ПОНЕВО́ЛЕНИХ
НАРО́ДІВ РОСІ́Ї
У роботі конгресу, що відбувся 1905 у С.-Петербурзі під головуванням Я. Бодуена де Куртене, взяли участь представники народів, поневолених у Рос. імперії – азербайджанці, вірмени, грузини, естонці, євреї, киргизи, латиші, литовці, поляки, татари, українці. Делегати вимагали надання рівних нац.-культур. прав для усіх народів Росії. Одним із наслідків їхньої роботи стало створення у 1-й Держ. думі Рос. імперії міжнац. парламент. фракції – Союзу автономістів, який об’єднував 120 депутатів (голова – О. Лєдницький, заст. – І. Шраг). Провідну роль у діяльності Союзу автономістів відігравала Укр. парламент. громада, найчисленніша серед нерос. груп. Укр. депутати підготували окрему декларацію у справі укр. автономії, однак виголосити її не встигли через розпуск 1-ї Держ. думи. Ідеї К. п. н. Р. знайшли розвиток на З’їзді народів Росії, що відбувся у вересні 1917 в Києві.
Літ.: Национальный вопрос в программных документах политических партий, организаций и движений России. Начало XX в.: Док. и мат. Томск, 1998.
Л. А. Ведмідь
Статтю оновлено: 2014
Цитувати статтю
Л. А. Ведмідь
. Конгрес поневолених народів Росії // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4667 (дата звернення: 26.02.2021).
