КОНГРЕ́С ПОНЕВО́ЛЕНИХ НАРО́ДІВ РОСІ́Ї У роботі конгресу, що відбувся 1905 у С.-Петербурзі під головуванням Я. Бодуена де Куртене, взяли участь представники народів, поневолених у Рос. ім­­перії – азербайджанці, вірмени, грузини, естонці, євреї, киргизи, латиші, литовці, поляки, татари, українці. Делегати вимагали надання рівних нац.-куль­­тур. прав для усіх народів Росії. Одним із наслідків їхньої роботи стало створення у 1-й Держ. думі Рос. імперії міжнац. парламент. фракції – Союзу автономістів, який об’єднував 120 депутатів (голова – О. Лєдницький, заст. – І. Шраг). Провідну роль у діяльності Союзу автономістів відігравала Укр. парламент. громада, найчисленніша серед нерос. груп. Укр. депутати підготували окрему декларацію у справі укр. автономії, однак виголосити її не встигли через роз­­пуск 1-ї Держ. думи. Ідеї К. п. н. Р. знайшли розвиток на З’їзді народів Росії, що відбувся у вересні 1917 в Києві.

Літ.: Национальный вопрос в прог­­раммных документах политических пар­­тий, организаций и движений России. Начало XX в.: Док. и мат. Томск, 1998.

Л. А. Ведмідь