ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Конгрес українських націоналістів

КОНГРЕ́С УКРАЇ́НСЬКИХ НАЦІОНАЛІ́СТІВ  — політична партія. Засн. 1992, офіційно зареєстр. 1993. Виникла після серпн. подій у СРСР 1991 (див. ГКЧП, Акт проголошення незалежності України) в результаті перенесення на території України діяльності Організації українських націоналістів (С. Бан­дери), яка через переслідування з боку рад. влади від 1950-х рр. діяла за кордоном. 28–29 берез­ня 1992 у Києві ОУН(б) провела конф., на ній ухвалено Маніфест про створення політ. організації, а також вимоги про відставку КМ України, вихід України з СНД, розпуск ВР України 1-го скликання й проведення нових виборів на багатопарт. основі. 17–18 жовтня того ж року в Києві відбувся Установ. з’їзд КУНу. Як політ. партія КУН пройшов певну ідейно-політ. еволюцію. Спочатку його провід. суспільно-політ. ідеєю була ідея християн. демократії, яка відкидала традиц. для ОУН(б) елітарну теорію, замінивши її теорією народовлад­дя зх. демократії, а гол. екон. ідеєю — ідея «нар. капіталізму» — соціально орієнтов. ринк. еконо­міки, що забезпечує соц. і політ. права всім громадянам держави. Автор цих ідей — Р. Зварич, представник т. зв. детройт. цент­ру ОУН(б). Після усунення його від керівництва програма партії змінилася: нові ідейно-теор. розробки наблизили програмні документи до ідей С. Бандери та Я. Стецька, зорієнтували їх на побудову в Україні нац. унітар. держави на засадах укр. націоналізму. Структурно партія побудована за територ. принципом. Її кер. й організац. органи: збір, голова, політ. рада, провід, голова секретаріату, референти секретаріату. Найвищий орган між зборами — політ. рада, що складається з представників голів обл. організацій. Статут КУНу передбачає індивід., асоційов. і колективне членство. Нині він має осередки в усіх областях і АР Крим: 620 рай. і місь­ких, 1560 селищ. і сільс. організацій. Заг. кількість чл. — 24 тис. Асоційов. чл. КУНу є Всеукр. братство ОУН–УПА, Лiга укр. жiнок, Укр. козацтво, товариства полiт. в’язнiв i репрес. у різних областях. На виборах до ВР України 1994 КУН одержав 5 депутат. мандатів, дещо пізніше обрано ще 3-х нар. депутатів; 1998 — 3 (2 — від Івано-Фр. і 1 — від Терноп. обл.); 2002 — 3 (2 — у блоці «Наша Укра­їна» і 1 — в одномандат. окрузі на Івано-Франківщині); 2006 — 2. Напередодні позачерг. парламент. виборів 2007 КУН ухвалив рішення не брати у них участі. Друк. органи: г. «Шлях перемоги», часописи «Визвольний шлях», «Українські проблеми». Перший голова — Я. Стецько (1992–2003), від 2010 — С. Брацюнь.

Рекомендована література

  1. Політична система сучасної України. 1998;
  2. Малярчук В. Міжнародна політика: простір партійного змагання і співробітництва. 2005;
  3. Хімченко О. Г. Політичні партії і виборчий процес в умовах розбудови демократичного суспільства. 2006 (усі — Київ).
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2014
Том ЕСУ:
14
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Політика
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
4669
Вплив статті на популяризацію знань:
101
Бібліографічний опис:

Конгрес українських націоналістів / А. Д. Пахарев // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-4669.

Konhres ukrainskykh natsionalistiv / A. D. Pakharev // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at: https://esu.com.ua/article-4669.

Завантажити бібліографічний опис

Партія регіонів
Політика  |  2024
Т. А. Бевз
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору