Кон­­ґо, Демократична Республіка Кон­­ґо - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кон­­ґо, Демократична Республіка Кон­­ґо

КО́НҐО, Демократична Республіка Кон­­ґо (Congo, République Démo­cratique du Congo) – держава у Центральній Африці. На Пн. ме­­жує з Суданом і Центр.-Афр. Респ., на Сх. – з Уґандою, Руандою, Бурунді, Танзанією, на Пд. – із Замбією, на Пд. Зх. та Зх. – з Анґолою і Конґо (Респ. Конґо). Пл. 2,34 млн км2. Насел. 70,9 млн осіб (2010): різні народи з групи банту: баконґо – 23 %, басонґе – 23 %, бакуба, балунда, барунді, а також монґо, азанде, манґбету. Природ. приріст насел. 3,2 % (при рівні фертильності 6,1 дитини на одну жінку). Міське насел. складає бл. 3,4 %. Віросповідання: католицизм – 55 %, протестантизм – 35 %, іслам – 5 %, місц. традиц. вірування – 5 %. Держ. мова – фран­­цузька; статус заг.-нац. також мають мови кіконґо, лінґала, чи­­луба, суахілі. Столиця – Кіншаса (бл. 8 млн осіб, 2010). Найбільші міста: Лубумбаші, Кісанґані. Адм. поділ – 10 провінцій та 1 столич. округ. Держ. устрій – республіка. Глава держави – президент. Законодав. орган – двопалат. парламент (Сенат і Законодавчі збори). Грош. одиниця – конґолез. франк. Чл. ООН, Афр. союзу.

Тер. сучас. К. була заселена в епоху палеоліту. Серед корін. населення – пігмеї. Від 13 ст. почали з’являтися перші держ. утворення: К., згодом Лунда, Луба, Куба. Наприкінці 15 ст. з’явилися португальці, у 2-й пол. 19 ст. – бельгійці. Від 1885 – володіння бельг. короля Леопольда І, від 1908 – колонія Бельгії. 1960–64 – незалежна Респ. К., 1964–71, від 1997 – Демократ. Респ. К., 1971–97 – Респ. Заїр. Після отримання незалежності в країні була політ. нестабільність. Введено миротворчі сили ООН. Першого голову уряду П. Лу­­мумбу вбито. Владу захопив генерал Ж. Мобуту, який установив особисту диктатуру. 1997 його скинуто, до влади прийшов Л. Кабіла. 2001 його убито, президентом обрано його сина Ж. Кабілу. Громадян. війна у К. виявилася найжорстокішою у світі після 2-ї світ. війни, кількість жертв становила бл. 5,4 млн осіб.

Значну частину тер. країни займає однойм. западина і плато навколо неї. На Сх. – гір. масив Рувензорі, вулкан. гори Вірунґа. Найвища точка – пік Марґеріта (5119 м). Клімат переважно екваторіал., лише на Пд. і крайній Пн. – субекваторіальний. Серед­ня т-ра найтеплішого місяця (навесні) від +24 до +28 °С, най­холоднішого (влітку) – від +22 до +25 °С. Середньорічна кількість опадів 1000–2500 мм. Річк. сітка густа. Найбільші річки: Кон­ґо та її притоки Арувімі, Убанґі, Ломамі, Касаї; озера: Едвард, Танґаньїка, Мверу, Ківу. Ліси за­­ймають 75 % тер. К. Рослин. світ різноманітний: каучуконоси, олійні, кокосові пальми, бананові, чорні і червоні дерева, афр. кедри. Серед представників фауни – слони, леви, леопарди, шимпанзе, жирафи, гіпопотами, зебри, мамби, кроко­дили, фламінго, папуги, пелікани. Поширені малярій. комар, муха цеце. Нац. парки: «Вірунґа», «Сан­ґа», «Ґарамба», «Кахузі-Бієґа».

К. – аграрна країна з розвиненою гірн.-добув. пром-стю (переважно на Пд. Сх. країни, на кордоні із Замбією (провінція Катанга) і кольор. металургією. ВВП становить 2,3 млрд дол. США (2010), у розрахунку на особу – 328 дол. США. У К. – одні з найбільших у світі поклади кобальту, германію, танталу, алмазів, а також урану, міді, цин­ку, олова, вугілля, марганцю, зо­лота та ін. Діють підпр-ва хім., метало- та деревооброб., нафто­перероб., харч. галузей пром-сті. С. госп-во малоефективне. Вирощують кофе-боби, какао, гевею, олійну пальму, кукурудзу, маніок, бавовник. Розвинена лі­созаготівля. Експортує продукцію гірн.-добув. пром-сті, каучук, деревину, кофе-боби; осн. торг. партнери: Бельгія, США, ПАР, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія. Імпортує машини, транспортні засоби, продовольство, продукцію текстил. пром-сті, паливо; осн. торг. парт­нери: Бельгія, Замбія, Китай, Ке­­нія.

Дипломат. відносини між Україною та К. встановлено 13 квітня 1999.

Д. П. Урсу

Стаття оновлена: 2014