Кондогурі Володимир Всеволодович

Визначення і загальна характеристика

КОНДОГУ́РІ Володимир Всеволодович (06(18). 01. 1890, Одеса — 30. 03. 1944, там само) — фізик. Кандидат фізико-математичних наук (1935, без захисту дис.). Навч. у Новорос. університеті (Оде­­са, від 1908), на фіз.-мат. відділ. одноріч. курсів Одес. навч. окру­гу (1914–15). Викладав у Одесі у жін. гімназіях (1914–20), Реал. училищі св. Павла (1916–17), у серед. шко­лах (1920–22), на вечір. кур­­сах Наркомшляху (1923–30), у худож. школі (1925–27). У 1929–31 — асист., зав. фіз. лаб., фіз.-газового відділу Укр. н.-д. хім.-радіол. інституту; потім очолював фіз. відділення у створених на його базі Інституті рідкіс. металів (від 1932) та Н.-д. хім. інституті (від 1935); у цей період водночас працював в Інституті інж. водного транс­порту, Фіз.-хім.-матем. інституті, Університеті, Фіз. інституті (від 1934 — старший науковий співробітник), Інституті господарників та підвищення кваліфі­кації інж.-тех. працівників Нар­комваж­прому (1938–39 — зав. фіз.-хім. каф.; усі — Одеса). Наукові дослідження у галузі молекуляр. фі­зики. Вивчав вплив радіоактив. випромінювання, електрич. і маг­ніт. полів на кристалізацію переохолодж. рідких ді­електриків. Брав участь у дослідж. радіоактивності Солікам. калієвих відкладень (Перм. обл., РФ), вугілля Кузнец. (РФ) і Донец. басейнів. Розробив установку для точного вимірювання магніт. кон­стант. Під час 2-ї світової вій­ни залишився в окупов. Одесі, продовжував займатися наук. діяль­ністю, викладав в Університеті Трансністрії. За участь у підпіл. русі був розстріл. ґестапо. Посмертно 1967 нагородж. медаллю «За від­вагу».

Завантажити статтю