Кондратенко Микола Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кондратенко Микола Дмитрович

КОНДРАТЕ́НКО Микола Дмитрович (24. 04. 1934, с. Вищий Булатець Лубен. р-ну, нині Полтав. обл.) – письменник, перекладач. Міжнар. літ. премія ім. О. Фадєєва (2007), літ. премія ім. К. Симонова (2009; обидві – РФ), обл. літ.-мист. пре­мія ім. В. Малика (2010). Чл. НСПУ (1998). Закін. Груз. політех. ін-т (Тбілісі, 1971). Дебютував 1957 у г. «Уфимский железнодорожник». Працював 1956–94 інж. на буд-вах залізниць у РФ, Грузії, Україні. Переклав з рос. мо­­ви поему «Руслан і Людмила» О. Пуш­кіна (Л., 2003), вірш. казку «Про трьох братів-місяців» (Стрий, 2006), повість «Фатіма» К. Хетагурова (Л., 2007). Видав зб. перекладів рос. класиків – «У вирій осінь відліта» (2006), «Дух медовий листя» (2009; обидва – Львів). Здійснив пере­співи сучас. укр. мовою «Слова о полку Ігоревім» (2005), «Повчання Володимира Мономаха» (2006; обидва – Львів). Автор драми для дітей «Одвічний поєдинок» (Стрий, 2009) та вірш. оповіді «Що в нашого Омелечка» (Л., 2010). Із дружиною Г. Кон­­дратенко написав роман «Коли були ми молодими» (Стрий, 2012) – про тяжку працю будівельників на теренах колиш. СРСР. У творчості К. відображає особливості нар. життя, порушує морал.-етичні проблеми, стверджує перемогу добра над злом. У доробку – вінок сонетів про Т. Шевченка «Нездоланний», ліричні медитації, літ. легенди та балади, пісні, поеми, загадки, скоромовки. Деякі вірші К. перекладено рос., італ. мовами.

Тв.: Крізь літа. Л., 1992; Чим серце переповнилось. Л., 1994; На гостині у циклопа. Л., 1994; Моєї осені зірки. Л., 1996; Душі осіннє суголосся. Стрий, 2001; Про царівну-берізку. Стрий, 2001; Життя та пригоди Святого Миколая: Поема. Л., 2002; І кожна буквочка хвалилась. Л., 2003; Поля мого ужинок. Стрий, 2004; Про Луку та залізного Вовка. Стрий, 2005; Чоловічі сповіді: Вибране. Л., 2009.

Літ.: Нестерчук М. Осінній вернісаж поета // Дзвін. 1997. № 9; Шалата М. Супроти обставин // ЛУ. 2004, 8 лип.

М. Й. Шалата

Стаття оновлена: 2014