Кондратець Іван Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кондратець Іван Якович

КОНДРАТЕ́ЦЬ Іван Якович (22. 06. 1919, м. При­­луки Полтав. губ., нині Черніг. обл. – 24. 10. 2003, смт Варва Черніг. обл.) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Від 1936 працював у Прилуц. відділ. «Союздруку». 1938 заарешт., за звинуваченням у антирад. пропаганді (декламував заборонені вірші О. Мандельштама) засудж. до 7 р. таборів. Восени 1942 разом із ін. ув’язненими, які виявили бажання захищати Батьківщину, звільнений і мобілізов. до Червоної армії. Відзначився 28 вересня 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Мишурин Ріг Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл. У жовтні того ж року побл. м. Кривий Ріг (Дніпроп. обл.) важко пораненим потрапив у полон. Утримувався у концтабо­­рі в м. Гамбург (Німеччина). З метою втечі погодився на спів­­працю з нім. розвідкою, пройшов підготовку в спец. школі. У листопаді 1944 переправлений на тер. Польщі з завданням вес­­ти розвідув.-диверс. роботу в тилу рад. військ, однак відразу ж здався органам контррозвідки і добровільно повідомив про обставини, за яких потрапив у полон і пішов на співпрацю з німцями. У січні 1945 військ. три­­буналом 3-го Білорус. фронту засудж. до 15 р. ув’язнення. По­­карання відбував у Караґандин. таборі (Казахстан). 1955 звільнений, 1966 повністю реабіліт. (отримав медаль «Золота Зірка» і орден Леніна). Жив і працював у Варві.

Літ.: Звягинцев В. Трибунал для героев. Москва, 2005.

А. К. Немикін

Стаття оновлена: 2014