Кондратович Іриней Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кондратович Іриней Михайлович

КОНДРАТО́ВИЧ (КОНТРАТО́ВИЧ) Іриней Михайлович (18. 03. 1881, Ужгород – 14. 05. 1957, там само) – журналіст, історик, цер­­ковний діяч. Закін. Ужгород. г-зію (1899) та Ужгород. греко-катол. богослов. семінарію (1903). Ви­­кладав в Ужгород. учител. семінарії. 1904 єпископом Ю. Фірцаком рукопоклад. у сан священика. Служив у м. Шаторолйоуйгей (нині Угорщина), с. Колониця (нині Пряшів. краю, Словаччина). Під час 1-ї світ. війни – капелан угор. війська. 1921–38 – парох у с. Гунковце (нині Пряшів. краю), 1938–49 – у с. Йовра (нині Сторожниця Ужгород. р-ну Закарп. обл.). Чл. єпарх. консис­торії (1928). Віце-президент «Под­­карпатского общес­тва наук» (1941–44). Радник Мін-ва освіти Угорщини (1942). Чл. т-ва ім. О. Духновича. 1949 пере­йшов до РПЦ, очолював ініціативну групу з возз’єднання греко-католиків із РПЦ. 1949 піднес. до сану протоієрея. 1949–52 – настоятель Ужгород. Хресто-Воздвижен. собору. 1952–57 служив у с. Доманинці (нині у складі Ужгорода) та Сторожниця. 1957 признач. обл. благочинним, але до обов’язків не приступив. Автор 4-х підручників з релігії словац. мовою. У 1920–40-х рр. виступав з істор. статтями та дослідж., порушуючи актуал. й дискус. питання, які вміщував у вид. «Карпаторусскій вѣстникъ» («Рукописный Мѣсяцесловъ изъ 1805 года», 1922, ч. 26; «Стародавна краинска граница и ей остатка въ Ужанской жупѣ», 1923, ч. 7; «Историческое скоморошество. Дачто о поселеніяхъ ру­­синовъ», ч. 18–19; «Синьо-жол­тый прапоръ и червеный мед­вѣдь», 1924, ч. 2), «Подкарпатська Русь» («Додатки к исторіѣ шкôльництва Пôдкарпатскоѣ Руси», 1924, ч. 2; «Стремлѣня за руську печатню на Пôдкарпатс­кôй Руси и памятники старо­печат­ных церковных книг», ч. 4; «Борьба за руський язык в Ужго­родскôй гимназіи», 1927, ч. 6), «Недѣля» («Из нашой исторіѣ. Кто мы?», 1935, 6 октобра; «Cта­­ро­давна вѣра наших предков», 27 октобра), «Русскій народный голосъ» («Алексѣй Леонидо­вичъ Петровъ и новые пути карпаторусской исторіографіи» 1936, ч. 14), «Зоря–Hajnal» («Новѣ пути Подкарпатской исторіографіѣ», 1941, ч. 1–2) тощо.

Пр.: Исторія Подкарпатскоѣ Руси для народа. 1924; 1925; 1991; Памятка съ Клокочовского отпуска. Съ історією чу­­дотворного образа и съ піснями. 1927; Къ исторіи стародавняго Ужгорода и Подкарпатской Руси до XIV вѣка. 1928; Очерки изъ исторіи Мукачевськой епар­хіи. 1931; Граф Стефан Сейчений, его житя и культурна дияльность. 1941 (усі – Ужгород).

Літ.: Лелекач М., Гарайда І. Загаль­на библіографія Подкарпаття. Унгваръ, 1943; Ириней Контратовичъ // Вели­кий с.-г. календарь Подкарп. об-ва наукъ на переступ. рокъ 1944. Унгваръ, 1943; Самош В., прот. Пам’яті протоієрея о. Іринея Кондратовича // Православ. вісн. 1957. № 5; Алмашій М. Русинська історіографія. Уж., 2011.

Ю. В. Данилець, О. І. Монич

Стаття оновлена: 2014