Кондратьєв Ярослав Юрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кондратьєв Ярослав Юрійович

КОНДРА́ТЬЄВ Ярослав Юрійович (15. 07. 1948, м. Стрий Львів. обл. – 26. 04. 2005, Київ) – правознавець. Генерал-полковник міліції (2003). Канд. юрид. н. (1998), проф. (1998), чл.-кор. АПНУ (1999). Держ. премія України у галузі н. і т. (2000). Нар. депутат України (1990–94). Закін. Львів. ун-т (1980). Від 1973 працював у органах внутр. справ, зокрема 1987–90 – нач. упр. карного роз­шуку МВС УРСР; 1993–94 – нач. Нац. центр. бюро Інтерполу в Україні; 1994–2005 – ректор Нац. академії внутр. справ (усі – Київ). Досліджував проблеми кримінал. права, кримінології, опера­тивно-розшук. діяльності та держ. управління. У ВР України 1-го скликання – голова Постій. комісії з питань правопорядку та боротьби зі злочинністю. Брав участь у написанні 1–3 т. «Міжнародної поліцейської енцикло­педії» (К., 2003–06). У 2007 Юрид. ліцею Нац. академії внутр. справ присвоєно ім’я К.

Пр.: Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна части­на. 1995 (спів­авт.); Науково-практичний коментар до Закону України «Про міліцію». 1996 (спів­авт.); Теоретичні та практичні проблеми використання мож­ливостей криміналістики та судової експертизи у розкритті і розслідуванні злочинів. 1996; Попередження, розкриття та розслідування бандитизму: Метод. рекомендації. 1996 (спів­авт.); Співучасть у злочині: Навч. посіб. 1997 (спів­авт.); Історія міліції України у документах і матеріалах. 1997. Т. 1; 1999. Т. 2; 2000. Т. 3 (спів­авт.); Основи міграцієзнавства: Навч. посіб. 2000 (спів­авт.); усі – Київ.

О. М. Джужа

Стаття оновлена: 2014