Кондрацький Адольф Адольфович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кондрацький Адольф Адольфович

КОНДРА́ЦЬКИЙ Адольф Адольфович (17. 05. 1934, Харків) – історик, громад­ський діяч. Канд. істор. н. (1975). М. сп. із туризму (1958). Засл. діяч культури Польщі (2000). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2005), польс. орден «Хрест Ґрюн­вальда» (2008). Закін. Київ. ун-т (1958). Працював у Респ. б-ці УРСР (1958–64); вид-ві «Наукова думка» (1964–66); Ін-ті історії НАНУ (1966–96; усі – Київ): від 1978 – ст. н. с. Від 1996 – голова Київ. т-ва політв’язнів і жертв репресій, водночас 1998–2008 – заст. голови, від 2008 – секр. комісії Київ. міськ­ради з питань реабілітації прав громадян України, які постраждали від політрепресій. Брав активну участь у кампанії за надання місцям поховань жертв політ. репресій у Биківні побл. Києва статусу держ. істор.-мемор. за­­повідника; ініціював встановлення пам’ят. знака жертвам репресій побл. Міжнар. центру культури та мист-в (Київ), проведення 5-ти Міжнар. конф. з питань захисту політ. прав та добробуту політрепресантів в Україні. У 1970–80-і рр. – голова спорт.-масової комісії Об’єд­на­ного ком-ту АН УРСР. 2001–03 організував сходження на найвищі гірські вершини України та Європи. Досліджував проблеми історії України і Польщі, бібліографії, документалістики, крає­знавства та картографії. Віце-президент Міжнар. асоц. жертв політ. репресій країн СНД (від 2004).

Пр.: Суспільно-політична активність робітничого класу Української РСР в умовах розвинутого соціалізму. 1978; История рабочих Донбасса. Т. 2. 1981 (спів­авт.); Спортивний клуб «Наука». 1988; Часопис Київського політрепресанства (коротка історія Київського товариства політв’язнів та жертв репресій 1988–1998 рр.). Вип. 1–5. 1997–2003 (усі – Київ).

Н. Ф. Васильєва

Стаття оновлена: 2014