КОНДРА́ЦЬКИЙ Адольф Адольфович (17. 05. 1934, Харків — 25. 04. 2015, Київ) — історик, громад­ський діяч. Кандидат історичних наук (1975). Майстер спорту із туризму (1958). Заслужений діяч культури Польщі (2000). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005), польський орден «Хрест Ґрюн­вальда» (2008). Закінчив Київський університет (1958). Працював у Республіканській бібліотеці УРСР (1958–64); видавництві «Наукова думка» (1964–66); Ін­ституті історії НАНУ (1966–96; усі — Київ): від 1978 — старший науковий спів­робітник Від 1996 — голова Київського товариства політвʼязнів і жертв ре­пресій, водночас 1998–2008 — за­ступник голови, від 2008 — секретар комісії Київської міської ради з питань реабілітації прав громадян України, які по­страждали від політре­пресій. Брав активну участь у кампанії за на­да­н­ня місцям поховань жертв політичних ре­пресій у Биківні по­близу Києва статусу державного історико-меморіального заповід­ника; ініціював встановле­н­ня памʼятного знака жертвам ре­пресій по­близу Між­народного центру культури та мистецтв (Київ), проведе­н­ня 5-ти Між­народних конференцій з питань захисту політичних прав та добробуту політре­пресантів в Україні. У 1970–80-і роки — голова спортивно-масової комісії Обʼ­єд­на­ного комітету АН УРСР. 2001–03 організував сходже­н­ня на найвищі гірські вершини України та Європи. Досліджував про­блеми історії України і Польщі, бібліо­графії, документалістики, крає­­знавства та карто­графії. Віце-президент Між­народної асоціації жертв політичних ре­пресій країн СНД (від 2004).