Кондрацький Євген Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кондрацький Євген Григорович

КОНДРА́ЦЬКИЙ Євген Григорович (09(21). 03. 1886, с. Маліївці Солобковец. пов. Поділ. губ., нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. – ?) – педагог, гро­мадський діяч. Навч. у Поділ. духов. семінарії, з якої 1904 від­рахований за образу викл., висланий до м. Кострома (Росія), де закін. семінарію (1906), навч. у Моск. ун-ті (1906–10). Працю­вав викл. Варшав. (1910–15), Черніг. (1915) г-зій, нач. уч-ща в м. Торопець (Псков. губ., нині Твер. обл., РФ). Від 1918 – у Кам’янці-Подільському: зав. се­­ред. шкіл відділу нар. освіти, викл. укр. мови в учит. семінарії, дир. трудової школи. Був од­­ним із кер. Кам’янец. окруж. комісії з українізації держ. та адм. апарату (1920-і рр.). Голова Поділ. губерн. т-ва «Просвіта» (1919–20). Дійс. чл. Кам’я­нець-Поділ. філії ВУАН (1925). Очолював Кам’янець-Поділ. фі­­лію Муз. т-ва ім. М. Леонтовича (від 1926). У 1929 заарешт. за звинуваченням у контррев. діяльності. За деякими даними, загинув 15 січня 1938 у Соловец. таборах (РФ). Реабіліт. 1989.

ДА: Хмельн. обл. держ. арх. Ф. П10 134, спр. 302.

В. П. Мацько

Стаття оновлена: 2014