Кондрацький Євген Григорович
Визначення і загальна характеристика
КОНДРА́ЦЬКИЙ Євген Григорович (09(21). 03. 1886, с. Маліївці Солобковец. пов. Поділ. губ., нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. — ?) — педагог, громадський діяч. Навч. у Поділ. духов. семінарії, з якої 1904 відрахований за образу викл., висланий до м. Кострома (Росія), де закін. семінарію (1906), навч. у Моск. університеті (1906–10). Працював викл. Варшав. (1910–15), Черніг. (1915) г-зій, нач. училища в м. Торопець (Псков. губ., нині Твер. обл., РФ). Від 1918 — у Кам’янці-Подільському: зав. серед. шкіл відділу нар. освіти, викл. української мови в учит. семінарії, дир. трудової школи. Був одним із кер. Кам’янец. окруж. комісії з українізації держ. та адм. апарату (1920-і рр.). Голова Поділ. губерн. товариства «Просвіта» (1919–20). Дійсний член Кам’янець-Поділ. філії ВУАН (1925). Очолював Кам’янець-Поділ. філію Муз. товариства ім. М. Леонтовича (від 1926). У 1929 заарешт. за звинуваченням у контррев. діяльності. За деякими даними, загинув 15 січня 1938 у Соловец. таборах (РФ). Реабіліт. 1989.
Додаткові відомості
- Державний архів
- Хмельн. обл. держ. арх. Ф. П10 134, спр. 302.
Завантажити статтю
Людина 
