Кондрашевський Анатолій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кондрашевський Анатолій Миколайович

КОНДРАШЕ́ВСЬКИЙ Анатолій Миколайович (01. 06. 1941, с. Шестовиця Черніг. р-ну Черніг. обл. – 14. 09. 2011, Київ) – виконавець на українських народних музичних інструментах, музично-громадський діяч. Чоловік В. Скляр-Кондрашевської. Засл. арт. України (1997). Закін. муз.-пед. ф-т Рівнен. пед. ін-ту (1982; кл. В. Толканьова). Працював концертмейстером ансамблю танцю «Юність», солістом вокал.-хореогр. ансамблю «Галичина» (обидва – Львів), концертмейстером ансамблю танцю «Полісянка», солістом ан­­самблю нар. музики «Наспів» (обидва – Рівне), солістом-концертмейстером ансамблю пісні і танцю «Дарничанка» (Київ). Від 1982 – на твор. роботі у м. Українка (Обухів. р-н Київ. обл.), де разом із дружиною створив ансамбль нар. музики «Диво­світ» (від 1986 – нар.; лауреат 1-ї премії Міжнар. фестивалю фоль­клор. музики, 1987, м. Клуж-На­пока, Румунія) та інструм.-пісен. дует «Неопалима купина» (1985). У репертуарі – інструм. музика, вокал. твори, автор. твори для сопілки та ін. укр. нар. інструментів. Автор літ.-муз. компози­цій: «Неопалима купина» (для дуету), «Земля пращурів» (у 5-ти ч.), «В голубім надвечір’ї» (обидві – для оркестру, хору, балету), жартівл. «Гей чук, Уляно!»; а також слів та музики пісень рідного краю «На кручах Дніпрових», «Трипільські вогні», «Летять буремних літ гривасті коні», «Звучи, срібнозвучна бан­дуро», «Слався, Обухів, в віках», пісень на сл. Т. Шевченка. К. віртуозно володів укр. нар. інструментами, багато з яких виготовив власноруч (різновиди сопілок (зокрема темброва сопілка з діапазоном в 4 октави), сурма, полтав. та черніг. ріжки, поршнівка, коза-дуда, крами­квас та ін.). Здійснив низку записів на радіо і телебаченні, а також на компакт-дисках. Гастролі у країнах СНД, Балтії, Болгарії, Румунії, Югославії, Німеччині, Франції, Нідерландах, Бельгії, Угорщині. Автор посібника з виготовлення сопілок новіт. конструкції «Душа співає голосом сопілки» (К., 2006), низ­ки поет. збірок.

Літ.: Пасічник О. Вічне джерело // СВ. 1990, 12 трав.; Сингаївський М. У Київ на Святвечір // ДУ. 1996, 11 січ.; Співоче поле Чернігівщини. К., 2003; Хмельовський О. Симетрія мелодій // Обухів. край. 2007, 21 серп.; Кучерен­ко Г. Чар-музика його сопілки // Дніпров. проспект. 2011, 8 лип.; Некролог // УМГ. 2012. № 1.

В. О. Гуцал

Стаття оновлена: 2014