Кондрашов Сергій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кондрашов Сергій Миколайович

КОНДРАШО́В Сергій Миколайович (27. 11. 1957, х. Верхні Дуби Ростов. обл., РФ) – живописець, графік. Засл. художник України (2007). Чл. НСХУ (1992). Закін. Ворошиловгр. художнє уч-ще (нині Луганськ, 1981), Ін-т живопису, скульптури та арх-ри у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1989; викл. П. Білоусов, Є. Мойсеєнко, П. Фомін). Відтоді – у Луганську. На твор. роботі. Від 2010 – проф. каф. дизайну Луган. ун-ту. Учас­ник всесоюз., всеукр., зарубіж. мист. виставок від 1987. Персон. – у Луганську (1992, 1997, 2003, 2005, 2007), Ростові-на-Дону (РФ, 1996), Києві (2003). У реаліст. стилі створює пейзажі, портрети, натюрморти, темат. картини. Окремі роботи зберігаються у Дніпроп., Луган., Севастоп. ХМ, Держ. музеї-заповіднику М. Шолохова (станиця Вешенська, РФ), Музеї крає­знавства у м. Ростов-на-Дону.

Тв.: графіка – «Бабуся Нюра» (1988), «Сон», «Гілка яблуні» (обидва – 1989), «Маки», «Гранати» (обидва – 1991), «Маргарита» (1995), «Зима» (1996), «Іра», «Вешенський козак» (обидва – 1997); живопис – «Дон 1918 року» (1989), «Дівчинка з кульбабкою», «Пам’ятаю все», «Мої рідні» (усі – 1990), «Ранок», «Тривожні часи» (обидва – 1992), «Но­­стальгія», «Весна прийшла», «Сухі соняшники», «Дощ» (усі – 1993), «Вересень» (1994), «Осінь» (1996), «Вічність», «Дике поле», «Вахмістр» (усі – 1997), «Шепіт» (1998), «Ромашки» (1998; 2001), «М. Шолохов», «Свіжий вітер», «Світ тіней», «Вічний поклик» (усі – 1999), «Зимове вікно» (2000), «Літній вечір», «Рідні простори» (обидва – 2001), «Пер­ший сніг», «Самотність», «Снігопад», «Золота осінь» (усі – 2002), «Тиша» (2002; 2012), «Цикламени» (2003), «Сонце сі­­дає», «Сороки» (обидва – 2010), «Блакитні далі», «Осінній мотив» (обидва – 2011), «По хліб», «Зима починається» (обидва – 2012).

Літ.: Капканець А. До вічних джерел краси // ОМ. 2002. № 4.

П. В. Нестеренко

Стаття оновлена: 2014