КО́НЄВ Дмитро Федорович (09(21). 02. 1863, станиця Каменська, Обл. Війська Донського, Росія – 25. 03. 1947, Белґрад) – епізоотолог, бактеріолог. Закін. Харків. вет. ін-т (1891), де відтоді й працював (з перервами): від 1904 – приват-доц., від 1915 – екстраординар. проф. каф. бактеріології, позаштат. ординар. проф. 1903–04 – у наук. відрядженні за кордоном. 1904 захистив магістер. дис. у Юр’єв. вет. ін-ті (нині Тарту, Естонія), де й працював: від 1909 – зав. бактеріол. станції. 1918 емігрував у Чехо-Словаччину, де займався пед. діяльністю. Від 1920 – у Сербії, згодом – проф. агроном. ф-ту Белґрад. ун-ту. Вивчав збудник сибір. язви, описав його морфо­логію, біол. властивості й особливості вакцинації; проблеми діагностики сапу. Розробив вак­цину проти бешихи свиней.

Пр.: Практические указания при пре­­дохранительных прививках сибирской язвы. Х., 1898; О предохранительных прививках сибирской язвы, рожи свиней и о применении антирожистой сы­­воротки. Х., 1906; Метод ослабления и приготовления вакцин рожи свиней и результаты их применения. Х., 1907; Каприна как средство борьбы с оспой овец. Х., 1907; Бацилла сибирской язвы. К., 1912.

Літ.: Волков В. А., Куликова М. В. Рос­­сийская профессура. ХVІІІ – начало ХХ вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Пе­тербург, 2003.

В. М. Апатенко