Коник Клим Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коник Клим Йосипович

КО́НИК Клим Йосипович (04(16). 02. 1888, м. Сянок, Польща – 03. 11. 1937, урочище Сандормох побл. м. Медвеж’єгорськ, Карелія, РФ) – військовик, освітянин. Навч. у Львів. ун-ті (виключений 1913 за участь у студент. русі проти дискримінац. політики кер-ва закладу щодо українців) та офіцер. школі у м. Еґендорф (Австрія), закін. юрид. ф-т Віден. ун-ту (1914). Перебував на військ. службі в австро-угор. армії, зго­дом – в УГА та 1-й Укр. рад. дивізії (44-а стрілец. дивізія): від 1920 – ком-р кулемет. сотні, секр. її г. «Шлях червоноармійця». Від 1921 – у Житомирі: очо­­лював держ. вид-во, співпрацював з ред. г. «Правда незаможника», «Бідняцька правда», «Вісті»; 1922–25 – у Волин. губерн. відділі освіти. 1925–28 – ректор Житомир. ІНО; в лютому–листопаді 1928 – ректор Одес. ін-ту нар. госп-ва; 1928–30 – на керів. посадах в Упр. наук. уста­новами Наркомосу УСРР. 4 трав­­ня 1933 заарешт., 23 вересня того ж року за звинуваченням у причетності до УВО засудж. до 5-ти р. позбавлення волі. Пока­рання відбував на Соловец. о-вах (РФ). 9 жовтня 1937 справу переглянуто, К. звинувачено в укр. бурж. націоналізмі і засудж. до вищої міри покарання. Реабіліт. 1956.

Літ.: Лутай М. Є. На чолі Житомир­ського педагогічного інституту // Вісн. Житомир. пед. ун-ту. 2001. № 8; Руб­льов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). К., 2004.

ДА: Центр. держ. арх. громад. об’єдн. України. Ф. 263, оп. 1, спр. 5281; Центр. держ. арх. вищих органів влади та упр. України. Ф. 166, оп. 12, спр. 3563.

В. М. Даниленко

Стаття оновлена: 2014