Коніщев Микола Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коніщев Микола Петрович

КОНІ́ЩЕВ Микола Петрович (20. 12. 1930, м. Ленінськ Новосибір. обл., РФ – 09. 08. 2008, Одеса) – скульптор. Чл. НСХУ (1986). Закін. Моск. худож. ін-т (1966; викл. М. Бабурін, Д. Жилінський, М. Том­­ський). Працював в Одесі: на худож.-вироб. комбінаті (1966–73, 1982–91); гол. художником міста (1973–82). На твор. роботі. Учасник міських, обл. мист. виставок від 1967, а також всесоюз. і респ. конкурсів скульп­тури (1973, 1979, 1984, 1992). Осн. галузі: монум. та станк. скульптура, мемор. пластика. У стилі соцреалізму з елементами символізму створював барельєфи, пам’ятники, пам’ятні знаки.

Тв.: барельєф «В. Ленін» (1969); станк. скульптури – «Сталевар» (1965), «Почесний громадянин Одеси П. Забудкін» (1967), «Сестричка» (1984), «Син», «Материнство» (обидві – 1968), «Учасник Татарбунарського повстання С. Мак­симчук» (1971), «Фронтова подруга», «Ко­­рабел» (обидві – 1979), «Механіза­тор М. Седельников» (1986); пам’ят­ники – односельцям, полеглим під час 2-ї світ. вій­ни (1970), героям Татарбунар. повстання (1974; обидва – м. Татар­бунари Одес. обл.); конкурсна скульп­тура пам’ятника «Миколаївські корабели» (1980); погруддя Героя Рад. Союзу С. Борщова (1980-і рр.); обеліск (Одеса, 1985); мо­­дель пам’ят. знака «Морякам-чорноморцям» (1991).

Літ.: Художники Одещини: Альбом. О., 2006.

Т. В. Басанець

Стаття оновлена: 2014