Коновал Віктор Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коновал Віктор Іванович

КОНОВА́Л Віктор Іванович (14. 09. 1964, Київ) – скульптор. Чл. НСХУ (1999). Навч. у худож. студії В. Зарецького, закін. Укр. АМ (1993; викл. О. Кривоніс, В. Сергєєв, А. Чебикін), навч. у Мюнхен. АМ (1993–94). Працював художником-декоратором у Дит. муз. театрі (Київ). На твор. роботі. Від 2013 – голова Київ. орг-ції НСХУ. Учасник міських, всеукр., зарубіж. мист. виставок від 1989. Персон. – в Единбурзі (Велика Британія, 1996), Києві (2001). Осн. галузь – скульптура малої плас­тики. Використовує гіпс, скло, шамот, граніт, бронзу, мармур, дерево. Для творчості К. характерні дослідж. пластич. форм. Спочатку створював аскетичні абстрактні форми; згодом у роботах з’явився зміст і потуж. емоц. заряд (іронія, ліризм, гумор). Серед робіт – образи замріяних панянок, серйозні Амури, імпозантні кавалери, антропоморфні побут. предмети, жін. торси.

Тв.: «Козак» (1996), «Відчуття простору», «Самотня» (обидва – 1997), «Легкість почуттів» (1998), «Селянин, який мандрує» (2000), «Останні новини», «Жінка з косою», «Жінка з граблями» (усі – 2008), «Постать із коромислом», «На гойдалці», «Танок», «Модель» (усі – 2009).

Л. Л. Хом’яков, Г. В. Ярова

Стаття оновлена: 2014