Коновал Олексій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коновал Олексій Григорович

КОНОВА́Л Олексій Григорович (27. 01. 1933, с. Петрівці Миргород. р-ну, нині Полтав. обл.) – журналіст, громадсько-політичний діяч. Від 1943 – на еміграції. У Німеччині закін. укр. г-зію (1947–50 – чл. «Пласту»), перебував у таборах для переміщених осіб в Ельванґені та Новому Ульмі. 1950 переїхав до США. Від 1951 – чл., згодом – голова осередку в Чикаґо Об’єдн. демократ. укр. моло­­ді у США. 1954–57 служив у час­­тинах армії США, розташ. у Німеччині, 1960 закін. Ілліной. тех­нол. ін-т. Працював на вироб-ві. Від 1967 – чл., 1970–90 – ген. секр. ЦК, 1995–2000 – голо­ва УРДП. Чл. дирекції Фундації ім. І. Багряного та вид-ва «Україн­ські вісті». Зібрав і систематизував рукопис. архів І. Багряного, уклав зб. його статей, памфлетів, есеїв під назвою «Публіцистика» (1996); зб. вокал. творів Г. Китастого «Вставай, народе!» (1996) та зб. «Збірник УРДП–УДРП: матеріали і документи» (1997; усі – Київ). Входив до складу редколегій журналів «Молода Україна» (1960–73) і «Нові дні» (1974–93). У 1974–80 – викл., 1980–85 – дир. школи українознавства у Чикаґо.

Літ.: Романюк М. Коновал Олексій Григорович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2009. Вип. 16.

О. В. Шугай

Стаття оновлена: 2014