КОНОВА́ЛОВ Вʼячеслав Сергi­йович (21. 03. 1937, с. Єнкiвцi Лубен. р-ну, нині Полтав. обл.) — вчений-генетик. Доктор біо­логічних наук (1984), професор (1989). Закін. Херсон. с.-г. ін­ститут (1959), де й працював 1962–64. У 1959–62 — зоотехнік у Херсон. обл. та Криму. Від 1967 — у Київ. університеті: від 1979 — доцент кафедри заг. та молекуляр. генетики; від 1987 — завідувач кафедри бiотехнологiї i генетики Житомир. с.-г. ін­ституту; від 1994 — гол. н. с. Ін­ституту роз­веде­н­ня i генетики тварин НААНУ (с. Чубин­ське Борис­піл. р-ну Київ. обл.). Об­ґрунтував теорiю єд­ностi ме­­лано-катехоламiнового обмiну речовин в органiзмi, виявив ме­­ханiзм плеатроп. дiї генiв мела­нiнового кольору у тварин. Довів доцільність добору тварин для певної геогр. зони з урахува­н­ням їхньої масті й продуктивності. Ви­вчає генет. наслідки аварії на ЧАЕС, зокрема механізми при­стосува­н­ня великої рогатої худоби до радіац.-хім. за­брудне­н­ня. Ініціатор створен­ня колекції організмів із патологіями роз­витку, спричиненими впливом радіо­актив. за­бруднен­ня. Кер. моніторинг. спо­стережень за темпами формува­н­ня генет. вантажу в популяціях різних порід великої рогатої худоби.