Котельников Олександр Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Котельников Олександр Петрович

КОТЕ́ЛЬНИКОВ Олександр Петрович (08(20). 10. 1865, м. Казань, нині Татарстан, РФ – 06. 03. 1944, Москва) – фа­хівець у галузі теоретичної меха­ніки та гвинтового і векторного числення. Батько В. Котельникова. Д-р приклад. і чистої мате­матики (1899), проф. (1899), д-р тех. н. (1934, без захисту дис.). Засл. діяч н. і т. СРСР (1934). Сталін. премія (1943). Закін. Ка­зан. ун-т (1888), де залиш. для підготовки до професор. звання. 1896 захистив магістер. дис. «Винтовое счисление и некото­рые его приложения к геометрии и механике» (опубл. 1895), у 1899 – доктор. дис. «Проектив­ная теория векторов» (опубл. 1899; обидві – Казань). 1899–1903, 1920–24 – зав. каф. теор. механіки Київ. політех. ін-ту, де на 3-х ф-тах читав курси теор. і аналіт. механіки, створив кабінет теор. механіки з усім необхідним для навч. і дослід. роботи обладнанням. 1904–14 – зав. каф. чистої математики Казан. ун-ту, при якій створив геом. кабінет; читав курси аналіт., проектив. і нарис. геометрії, вищої алгебри, матем. аналізу, варіацій. числен­ня і диференціал. рівнянь; водночас 1906–07 – секр., 1910–14 – декан фіз.-мат. ф-ту Ун-ту, 1911–14 викладав окремі розділи вищої математики на Казан. вищих пед. курсах. 1914–24 працював на каф. математики Київ. ун-ту, де читав лекції з вищої математики та спецкурси з нарис. диференціал. і неевклідової геомет­рії; водночас викладав математику на Київ. вищих жін. курсах, Вищих пед. курсах. Голова Київ. фіз.-мат. т-ва (1920–22). 1924–44 – зав. каф. математики та каф. теор. механіки Моск. вищого тех. уч-ща. Крім того, викладав (до 1940) теор. механіку у Моск. ін-ті інж. транс­порту, хім.-технол., лісотех. та енергет. ін-тах; водночас 1930–32 – один з організаторів та викл. Вищих інж.-пед. курсів, 1930–44 – наук. кер. гру­пи аспірантів Центр. аерогідродинам. ін-ту та гол. ред. (1930–39) «Полного собрания сочинений Н. Е. Жуковского» (т. 1–9, Москва; Ленинград, 1935–37). К. – один із засн. гвинт. числення; увів поняття «силовий гвинт», «гвинт швидкості» («кінемат. гвинт») та «гвинт кількості рухів в евклідовому просторі», встановивши, що осн. положення теорії гвинтів евклідового простору можливо розповсюджувати на неевклідові простори. Довів теорему про гвинт кількості рухів мех. системи – аналог відповід. класич. теореми. Встановив зв’язок між ідеями М. Лобачевського в неевклідовій гео­метрії і принципами спец. тео­рії відносності з позицій про­ектив. геометрії. Серед учнів – Б. Делоне, А. Наумов, Т. Путята, Ю. Соколов.

Пр.: О давлении жидкой струи на клин // Собр. протоколов заседаний Секции физ.-мат. наук Об-ва естество­испытателей при Казан. ун-те. 1890. № 8; О винтовых системах матери­альных точек // Изв. Киев. физ.-мат. об-ва. 1894. Т. 4; Винты и комплексные числа // Изв. Физ.-мат. об-ва при Казан. ун-те. Сер. 2. 1896. № 6; Механика: Учеб. К., 1901; 1902; Аналитическая механика: Учеб. К., 1903; Кабінет теоретичної механіки // Київ. політех. ін-т – ХХV років (1898–1923): Ювіл. зб. К., 1924; Введение в теоретическую механику: Учеб. Москва; Ленинград, 1925; Теория гироскопов: Учеб. пособ. Москва; Ленинград, 1939; Теория векторов и комплексные числа (Начала механики в неевклидовом пространстве) // Некоторые применения идей Лобачевского в механике и физике. Москва; Ленинград, 1950 (співавт.).

Літ.: Путята Т. В., Лаптев Б. Л. и др. Александр Петрович Котельников (1865–1944). Москва, 1968; Макеев Н. Н. Александр Петрович Котельников (к 145-летию со дня рожд.) // Вест. Перм. ун-та. 2010. Вып. 3(3); Ма­тематики. Механики.

О. М. Боголюбов

Стаття оновлена: 2014