Конозенко Іван Дмитрович
Визначення і загальна характеристика
КОНОЗЕ́НКО Іван Дмитрович (09(22). 08. 1907, містечко Генічеськ Мелітоп. пов. Таврій. губ., нині місто Херсон. обл. — 22. 05. 1997, Київ) — фізик. Канд. фіз.-мат. (1939), д-р тех. (1960) н. Закін. Одес. університет (1935), де відтоді працював. 1938–41 — завідувач кафедри Вінн. пед. інституту; 1941–44 — заступник директора, дир. Мелекес. вчит. інституту (нині м. Димитровград Ульянов. обл., РФ); 1950–51 — декан фіз.-мат. факультету Чернів. університету; 1951–70 — в Інституті фізики АН УРСР (Київ), де організував та очолював від 1959 відділ радіац. фізики, з яким 1970 перевед. до новоствор. Інституту ядер. дослідж. АН УРСР: від 1978 — наук. консультант. Наукові дослідження присвяч. питанням фізики напівпровідник. матеріалів (селенідів, сульфідів, телуридів), розробленню на їх основі високочутливих приймачів променевої енергії — болометрів. Започаткував новий наук. напрям з вивчення впливу іонізуючого випромінювання на процеси кристалізації твердих тіл. Розробляв також методи підвищення радіац. стійкості напівпровідник. матеріалів і приладів для косміч. дослідж.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Физика тонких слоев полупроводников и металлов // УФН. 1954. Т. 52, вып. 4; Полупроводниковые болометры // Там само. 1955. Т. 56, вып. 2; Исследование субструктуры монокристаллов алюминия, выращеных под γ-облучением // Кристаллография. 1971. Т. 15, № 5 (співавт.); Радиационные эффекты в кремнии. К., 1974 (співавт.); Радіаційні ефекти у твердих тілах // Вісн. АН УРСР. 1974. № 12.
Завантажити статтю
Людина 
