Кононенко Віталій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кононенко Віталій Олександрович

КОНОНЕ́НКО Віталій Олександрович (13. 08. 1935, м. Краматорськ Сталін., нині Донец. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (1982). Закін. Харків. художнє уч-ще (1955; викл. М. Сліпченко, П. Шигимага). На твор. роботі. Учасник міських, обл., всеукр. мист. виставок від 1969. Персон. – у Краматорську (1981, 1992, 1996, 2004), Донецьку (1996). У реаліст. стилі створює жанр. полотна, портрети, пейзажі, натюрморти. Від 1999 розписує храми Свято-Успен. Святогір. лаври (Донец. обл.).

Тв.: «Казка», «Після зміни» (обидва – 1961), «Польовий стан» (1970), «Наш дільничний» (1972), «Льотчик-снайпер капітан М. Козаков» (1973), «Викладач» (1975), «У нічний політ» (1976), «Хвилина мовчання», «Інструктаж» (обидва – 1977), «На південних рубежах» (1978), «П’ятдесят четверта весна (Автопортрет)» (1989), «Дорога до храму» (1990), «Сон» (1991), «Гея» (1992), «Оленочка» (1999), «Київ» (2010).

Р. Г. Клименко

Стаття оновлена: 2014