Кононенко Євгенія Анатоліївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кононенко Євгенія Анатоліївна

КОНОНЕ́НКО Євгенія Анатоліївна (справж. – Мягка; 17. 02. 1959, Київ) – пись­менниця, перекладачка. Чл. АУП (1996), НСПУ (1997). Премія ім. М. Зерова Франц. посольства в Україні (1993). Закін. Київ. ун-т (1981), ф-т франц. філології Київ. ін-ту іноз. мов (1994). Відтоді працює н. с. Укр. центру культур. дослідж. (Київ). Дебютувала добіркою оповідань у ж. «Сучасність» (1994, № 4). У творчості використовує прийоми детектив. жанру, динам. сюжет, іронію та психол. деталі у зображенні сучас. жінки. Автор­ка зб. поезії «Вальс першого снігу» (1997); оповідань «Колосальний сюжет» (1998), «Зустріч у Сан-Франциско» (2006; усі – Київ); романів «Імітація» (2001), «Зрада. ZRADA made in Ukraine» (2002), «Ностальгія» (2005; усі – Львів), «Жертва забутого майстра» (К., 2007); новел «Без мужика», «Повії теж виходять заміж» (обидві – 2005), «Новели для нецілованих дівчат» (2006), зб. новел «Книгарня “ШОК”» (2009; усі – Львів), зб. есеїв «Героїні та герої» (2010), «У черзі за святою водою» (2013); творів для дітей «Інфантазії: За мотивами поезії Клода Руа» (2001), «Неля, яка ходить по стелі» (2008), «Неля сходить зі стелі» (2009), «Бабусі також були дівчатами» (2010; усі – Київ); пр. «Масова література: правила гри» («Україн­ська культура», 2012, № 1). Переклала з франц. зб. поезій «На захист крокодилів» К. Руа (К., 2008) і «Макабричний бенкет» Е. Неллігана (Л., 2008), роман «Елегантна їжачиха» М. Барбері (К., 2010), «Есе про індивідуалізм» Л. Дюмона (Л., 2011); з англ. – «Люди з веснянками» Г. Га­­мільтона (Л., 2012). Окремі твори К. перекладено англ., нім., франц., хорват., фін., чес., рос., польс., білорус. та япон. мовами.

Літ.: Стріха М. Портрет покоління на тлі втрачених стін // Критика. 1998. № 6; Його ж. Євгенія Кононенко та її героїні // Україна молода. 2005, 17 лют.; Куд­ря Г. Гендерна складова роману «Зрада» Є. Кононенко // Актуал. пробл. сло­в’ян. філології. Ніжин, 2007. Вип. 14; A. Kor­zeniowska-Bihun. Jewhenia Kono­nen­ko // Kulturalna Ukraina. 2009, 26 marca.

К. А. Мацкевич

Стаття оновлена: 2014