КОНОНЕ́НКО Микита Никифорович (16. 04. 1922, с. Самотоївка, нині Краснопіл. р-ну Сум. обл. – 11. 11. 2000, м. Бєлгород, РФ) – війсь­ковик. Герой Рад. Союзу (1946). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940, на фронті від лютого 1943. Закін. Чугуїв. військ. авіац. уч-ще льотчиків (Харків. обл., 1940), курси штурманів ескадри­лій (1943), Військ. командну ака­­демію ППО (м. Калінін, нині Твер, РФ, 1958). До лютого 1945 здій­­снив 169 бойових вильотів, у 52-х повітр. боях особисто збив 15 і у складі групи – 9 літаків противника. Від 1965 – полковник запасу. Мешкав у Бєлго­роді.

І. К. Прохоренко