Константинова Ірина Кузьмівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Константинова Ірина Кузьмівна

КОНСТАНТИ́НОВА Ірина Кузьмівна (23. 08. 1918, Одеса, за паспортом – м. Красноград, нині Харків. обл. – 12. 10. 2003, Дніпропетровськ) – художниця театру, живописець і педагог. Дружина М. Анищенка, мати Ф. Молчанової. Нар. художник України (1993). Уряд. нагороди. Чл. НСХУ (1978). Закін. Харків. худож. ін-т (1940; викл. С. Бесєдін, Д. Овчаренко, С. Прохоров, О. Хвостенко-Хво­­стов). Працювала у Терноп. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевчен­ка (1945–47), Закарп. (м. Мукачеве, 1947–56) і Микол. ім. В. Чка­­лова (1956–66) рос. драм. театрах, Краснодар. театрі оперети (РФ, 1966–68), Харків. (1968–70) та Дніпроп. (1970–73) укр. муз.-драм. театрах ім. Т. Шевченка; Худож. фонді СХ УРСР (1973–75); художницею по костюмах Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка (1961–64, за сумісн.). Оформила вистави: «Без­­приданниця» М. Островського (1949, Терноп. укр. муз.-драм. театр ім. Т. Шевченка), «Сорочинський ярмарок» за М. Го­голем (1950), «Усіма забутий» Н. Хікмета (1959), «Правда і крив­­да» за М. Стельмахом (1962, Київ. укр. драм. театр ім. І. Фран­ка), «Людина з зірки» К. Веттлінґера (1965, Микол. рос. драм. театр ім. В. Чкалова), «Золотий ключик» О. Толстого, «Весела вдова» (обидві – 1968) та «Циганська любов» Ф. Легара (1969), «Моя чарівна леді» Ф. Лоу (1976; усі – Краснодар. театр оперети), «Трибунал» А. Макайонка (1971, Харків. укр. муз.-драм. театр ім. Т. Шевченка), «Лимерівна» Панаса Мирного (1972, Дніпроп. укр. муз.-драм. театр ім. Т. Шевченка). Учасниця обл., всеукр. мист. виставок від 1959. Персон. – у Ялті (нині АР Крим, 1990), Дніпропетровську (1993, 1998). Створила нац. костюми для танц. укр. ансамблів та масових театралізов. вистав – кар­­навалів, ярмарків; а також живописні натюрморти в реаліст. стилі, для яких характерні ретел. виконання, точне визначен­ня форми та фактури, колоритні кольори. Окремі роботи зберігаються у Дніпроп. ХМ, МТМК України (Київ), Дніпродзержин. та Нікопол. істор. музеях (обидва – Дніпроп. обл.). Серед учнів – В. Саранчук.

Тв.: живопис – «Троянди» (1973), «Айстри» (1974), «Східний глек» (1975); серія «500-річчя українського козац­тва» (1993).

Літ.: Барская Т. Таинственный мир театра // Сов. Крым. 1990, 30 нояб.; Каталог виставки родини художників М. Ф. Анищенка, І. К. Константинової, Ф. М. Молчанової. Дн., 1993; Худож­ни­ки Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.

Г. А. Бабій

Стаття оновлена: 2014