КОНСТАНТИ́НОВИЧ Зоран (Константиновић Зоран; 05. 06. 1920, Белґрад – 22. 05. 2007, там само) – сербський літературознавець, критик, педагог. Д-р (1953), д-р габілітований (1957). Чл. Серб. академії наук та мист-в. Закін. Белґрад. г-зію (1938). Потрапив 1941 до нім. полону. Після 2-ї світ. війни викладав англ. та нім. мови у військ. школах Заґреба, Белґра­да. Вивчав франц., англ., нім. філологію та славістику в Заґреб. та Белґрад. ун-тах. Проф. Белґрад. (1964–70), Іннсбруц. (Австрія, 1970–90; засн. Ін-ту по­­рівнял. літературознавства) ун-тів. Наук. дослідж.: порівнял. літературо­знавство; серб.-нім., серб.-слов’ян., серб.-укр. міжкультурні взаємозв’язки. Автор низки літ.-крит. статей нім. мовою.

Пр.: Deutsche Reisebeschreibungen über Serbien und Montenegro. München, 1960; Phänomenologie und Literaturwissenschaft: Skizzen zu einer wissenschaftstheore­tis­chen Begründung. München, 1973; Verglei­chende Literaturwissenschaft: Bestand­sauf­nahme und Ausblicke. Bern, 1988; Deutsch-serbische Begegnungen: Überlegungen zur Geschichte der gegenseitigen Beziehungen zweier Völker. Berlin, 1997; Eine Literatur­geschichte Mitteleuropas. Innsbruck, 2003 (співавт.).

Літ.: M. Sexl. Zoran Konstantinović im Gespräch: Literatur–Wissenschaft–Gesells­chaft–Politik. Innsbruck, 2009.

М. І. Зимомря