Константинович Ярослав-Богдан Омелянович

Визначення і загальна характеристика

КОНСТАНТИНО́ВИЧ Ярослав-Богдан Омелянович (13. 03. 1893, с. Торки Перемишл. пов., нині Підкарпат. воєводства, Польща — 03. 03. 1971, м. Желєхув Варшав., нині Мазовец. воєводства, Польща) — історик мистецтва. Закін. Укр. чол. гімназію у Перемишлі (1912), студіював філософію та історію мистецтва у Мюнхен. університеті (1912–14). На поч. 1-ї світової війни мобілізов. до австр. армії. Був двічі поранений. Під час лікування навч. у Віден., Львів. університетах. 1918 переїхав до Вінниці, звідти до Києва, потім у Миколаїв, де до 1921 працював у відділі рад. Ко­­місаріату освіти і вчителем. Від 1922 учителював у львів. г-зіях. 1932 здобув ступ. д-ра філософії з історії мистецтва та наук у Львів університеті. Стажувався у Юго­­славії, Чехо-Словаччині, Угорщи­­ні, Італії (м. Равенна і Флоренція). 1935 продовжив дослідж. у віден. музеях та б-ках. Працював у Львові учителем історії у польс. приват. гімназії, 1939–41 — у серед. школі. 1944 виїхав до Польщі, деякий час жив у садибі батьків у м. Санок. Учителював від 1946 у заг.-осв. ліцеї м. Дем­­блін (Люблін. воєводства), м-ку Соболів (нині Мазовец. воєводства), м. Желєхув (до 1958). Завершив розпочату в міжвоєн. період працю над інвентаризацією укр. ікон, які після війни опи­­нилися на тер. Польщі. Залишив рукопис «Український па­­нельний живопис XIV–XVI ст.». Мист. зібрання К. зберігаються у Музеї етнографії в Саноку, його архів налічує 133 рукописи, 402 негативи, діапозитиви, фото та 640 некаталогізов. знім­­ків настін. розписів, репродукцій документів, церк. книг тощо.

Завантажити статтю