Константиновський Ілля - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Константиновський Ілля

КОНСТАНТИ́НОВСЬКИЙ Ілля (Constantinovschi Ilia; 21. 05. 1913, с-ще Вилкове Ізмаїл. пов. Бессараб. губ., нині Кілій. р-ну Одес. обл. – 1995, Москва) – ру­­мунський письменник, перекладач. Чл. СП РФ (1955). Закін. юрид. ф-т Бухарест. ун-ту (1936). Мешкав у Москві. Друкував твори румун. (від 1930) та рос. (від 1940) мовами. Під псевд. Константін Вилкован опублікував статтю про Т. Шевченка «Un mare poet al Ţărănimіі» – «Великий поет селянства» // «Adevărul literan şi artiştic», 1939, 12 martie. Автор зб. нарисів «Гитлер в Ру­мы­нии» (1941); автобіогр. трилогії про комуніст. підпілля 1930-х рр. у Румунії – повісті «Первый арест» (1960; 1965), романів «Воз­вращение в Бухарест» (1963; разом із 1 ч. – 1975) і «Цепь» (1969); повісті про голокост у Польщі та Румунії «Срок давно­сти» (1966), белетриз. біографії «Караджале» (1970); дорож. на­рисів «Книга странствий» (1972); зб. докум. оповідань «Города и судьбы» (1979) і «Книга памяти» (1982); зб. повістей «Время и судьбы» (1988); повісті «Московская улица. Ваша явка обязательна» (співавт.); кн. «Как све­ча от свечи…: Опыт биографичес­кой мысли» (обидві – 1990), «Тай­­на Земли обетованной» (1991; усі – Москва); роману «Судный день. Исповедь советского еврея» (Иерусалим, 1990). Переклав деякі твори класиків румун. літ-ри, зокрема М. Себастьяна.

А. С. Глущак

Стаття оновлена: 2014