Константинопольський Адольф Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Константинопольський Адольф Маркович

КОНСТАНТИНО́ПОЛЬСЬКИЙ Адольф Маркович (20. 04. 1923, Харків – 01. 12. 1993, там само) – живописець, педагог. Батько М. Константинопольського. Нар. художник України (1991). Чл. СХУ (1958). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Харків. худож. ін-т (1954; викл. С. Бесєдін, О. Любимсь­кий, Г. Томенко). Працював у Хар­кові: 1954–55 – викл. худож. уч-ща; на твор. роботі; від 1960 – у ху­дож.-пром. ін-ті: від 1992 – проф. Учасник всеукр., всесоюз. та зарубіж. мист. виставок від 1953. Персон. – у Харкові (1973, 1983, 1992, 1998). Осн. галузі – станк. і монум. живопис. Автор великомасштаб., монум.-героїч. полотен. Серед учнів – І. Шаповал.

Тв.: живопис – «Рідна земля» (1957), «Солдати» (1960), «Після важкого бою» (1967), «Перша весна» (1970), «З розвід­ки» (1972), «На війні» (1987), «Земля» (1988); монум. розпис «Жовтнева ре­­волюція» (1958, спів­авт.; гол. павільйон ВДНГ УРСР, нині Нац. виставк. центр у Києві).

Літ.: Константинопольський Адольф Маркович: Каталог виставки. Х., 1974.

О. Й. Денисенко

Стаття оновлена: 2014