Контекст - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Контекст

КОНТЕ́КСТ (від лат. contextus – тісний зв’я­зок, з’єднання) – сукупність обставин, від яких залежать значення або сенс будь-якого знака, вислову, тексту, дії; уривок тексту із закінченою думкою, який дає можливість точно визначити смисл окремого слова чи виразу. У випадку словес. знаків (висловів і текстів) розрізняють лінгвіст. та позалінгвіст. (ситуатив.) К. Лінгвіст. К. – текст, у якому побутує будь-який вислів (слово, фраза, частина тексту) і з нього випливає значення вислову. Коли говорять, що в даному К. даний вислів має таке-то значення, мають на увазі ту частину тексту, яка впливає на значення вислову. Позалінгвіст. (ситуатив.) К. – обставини (неартикульов. перед­умови, традиції, конвенції, мова тощо), від яких залежить значення вислову чи тексту. Жест як знак набуває значення тільки з урахуванням ситуацій, за яких хтось вказує на щось. Сенс окре­мих фраз, формулювань, ідей, текстів, як правило, змінюється у зв’язку зі зміною сусп.-істор. ситуації. Живучість текстів залежить від того, наскільки їм притаманний певний сенс, який не вичерпується їхньою «вписаністю» в дану сусп.-істор. ситуацію; одначе актуалізувати текст можна тільки шляхом його «деконтекстуалізації» і наступ. його «реконтекстуалізації», тоб­то такого його перетлумачення, яке дозволяє тексту «працювати» в новій сусп.-істор. си­­туації (цей процес описав П. Ри­­кер). Роль К. залежить від особливостей даної сфери діяльності. Розв’язання теор. проб­леми не залежить безпосередньо від си­­туатив. К. (якщо це розв’язання не стає практ. проблемою для даної особи чи групи осіб): в який би час і в якій би ситуації теор. проблема не була розв’я­зана, це оцінюють як досягнення. Розв’язання практ. проблеми суворо прив’язане до певної практ. ситуації (обмеженої в часі): невчасне розв’я­зан­ня практ. проблеми часто означає нероз­в’язання проблеми вза­­галі. Що­правда, різні практ. завдання ма­­ють неоднаковий «за­­пас» часу для свого розв’язан­ня: широкомасштабні сусп. реформи, як правило, розрах. на істор. перспективу, одначе зво­­лікання може мати дуже негативні наслідки, часто такі, що їх важко компенсувати. Увага філософів до К. зросла у зв’язку з т. зв. лінгвіст. поворотом у філософії та інтенсив. розвитком семіотич. дослідж. Заг.-прий­ня­тим стало контекстуал. визначення терміна (на відміну від класич. способів визначення), впроваджене завдяки операціоналізму. У філософії 20 ст. з’явився особливий напрям – контекстуалізм, що визнає вирішал. роль лінгвіст., сусп.-істор. та культур. К. у розумінні явищ, текстів, понять, ідей, цінностей.

В. С. Лісовий

Стаття оновлена: 2014