Контрабанда - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Контрабанда

КОНТРАБА́НДА (італ. contrabando, від contra – проти і bando – урядовий указ) – таємне незаконне переміщення через державний кордон обкладених митом або заборонених товарів чи інших цінностей, перелік яких регламентує законодавство конкретної держави. Термін «К.» також вживають як заг. назву цих товарів чи цінно­­стей. К. розрізняють залежно від виду (золото, сигарети, спиртні напої тощо) та розмірів (ті, що можуть бути переміщені індивідом, напр., дорогоцінне каміння, художні цінності, та великогабаритні) контрабанд. товарів й способів їхнього переміщення: поза митним контролем (поза місцем розташування митного органу; у місці розташування митниці, але поза зоною митно­­го контролю; поза часом здійснення митного оформлення; з використанням незакон. звільнення від митного огляду), з при­­ховуванням від митного контро­­лю (використання схованок та ін. засобів або способів, що утруднюють виявлення предметів; по­­дання митному органу підроб. документів). К. з’явилася як наслідок запровадження мита на певні товари, зокрема у Київ. Русі вона відома від 10 ст. (у 12–13 ст. діяла офіц. заборона К.). Особл. розвитку вона набу­­ває в країнах, де запроваджено високі митні тарифи на імпорт деяких груп товарів (напр., у Великій Британії наприкінці 18 ст. встановлено високі мита на алкоголь та предмети розкоші, що спричинило їхнє незаконне завезення з материка); де в умо­­вах дефіциту певних груп товарів діють штучні, санкціонов. дер­­жавою обмеження на їхній імпорт (протягом майже всієї історії існування СРСР); проти яких введено торг. ембарго чи ін. екон. або політ. санкції (Куба, Іран, Сербія у 1990-х рр. тощо); у невизнаних (сепаратист.) держ. формуваннях (Придністров. Мол­­дов. Респ., Пд. Осетія, Абхазія); нестабіл. слабких державах і тих, що переживають значні внутр. потрясіння (зокрема Сомалі). К. завдає шкоди або створює загрозу для економічної безпеки, сусп. безпеки (при незакон. переміщені наркотиків, психотроп. речовин, зброї), національної без­­пеки, культур. спадщини (у випадку К. культурних цінностей) держави. У більшості країн світу вона є злочином, за здійснення якого передбачено відповідне покарання.

Після розпаду СРСР і проголошення незалежності України 1991 відбулося значне поширен­­ня К., особливо в прикордон. р-нах і мор. портах (Одеса, Іллічівськ, Маріуполь, Керч, Севасто­­поль та ін.), від серед. 1990-х рр. актуал. проблемою стала К. лю­­дей (зокрема жінок і дітей) та внутр. органів для подальшої трансплантації. Цьому сприяють різниця екон. і політ. розвитку України та сусід. сх.-європ. дер­­жав (зх. сусіди – чл. ЄС, сх. – Митного союзу, на Пд. розташ. невизнана Придністров. Молдов. Респ.), корупція держ. службов­­ців, недостатні дії відповід. органів по боротьбі з К. Згідно зі ст. 201 Кримінал. кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного конт­ролю, вчинене у великих розмірах, незаконне переміщення іс­­тор. та культур. цінностей, отруй., сильнодіючих, радіоактив. або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (окрім гладкоствол. мислив. зброї та боєприпасів до неї), К. стратегічно важливих сировин. товарів, щодо яких за­­конодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, карається позбав­­ленням волі на строк від 3-х до 7-ми р. із конфіскацією предметів К.; ті ж самі дії, вчинені за поперед. змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією стат­­тею, – позбавленням волі на строк від 5-ти до 12-ти р. із конфіскацією предметів К. і май­­на. К. товарів вважають вчиненою у великих розмірах, якщо їхня вартість у тисячу та більше разів перевищує неоподатк. мінімум доходів громадян.

Літ.: Шульга М. Г. Митне право Укра­­їни: Навч. посіб. Х., 2005; Боротьба з контрабандою та порушенням митних правил: Підруч. Хм., 2008; Додін Є. В. Митна злочинність // Митна справа. 2010. № 3.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2014