Король Нестор - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Король Нестор

КОРО́ЛЬ Нестор (27. 10. 1897, с. Дзвониха, нині Тиврів. р-ну Вінн. обл. – 26. 11. 1987, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джер­сі, США) – вчений-агроном. Д-р біології (1939) та с.-г. н. (1941), проф. Дійс. чл. НТШ. Учасник 1-ї світ. війни та Визв. змагань 1917–21. Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1919) та Одес. с.-г. ін-т (1920). Відтоді працював на с.-г. дослід. станціях у м-ку Ситківці (нині смт Немирів. р-ну Вінн. обл.), м. Ми­ронівка (нині Київ. обл.) та Шепетівка (нині Хмельн. обл.). 1930 переїхав до Москви, був гол. інспектором АН СРСР із с.-г. експерим. і н.-д. робіт, 1932–36 – заст. дир. ВНДІ с. госп-ва Півночі, 1936–42 – н. с. ВНДІ нових культур та проф. каф. генетики і селекції С.-г. ін-ту. Згодом викладав у Ставроп. с.-г. ін-ті (РФ). Під час 2-ї світ. війни емігрував до Німеччини (працював проф. Укр. екон. ін-ту в Мюнхені), потім – до США. Автор «Підсумків праці Шепетівського сільськогосподарського дослідного поля за 1924–29 рр.» (Ж., 1930), низ­ки праць на істор. тематику, зо­крема «Українське козацтво, ро­доначальник кінного війська Мос­ковії-Росії» (1963), «Як Павло Ско­ропадський став гетьманом Укра­їни (Уривок зі спогадів)» (1967), «Відновлення суверенности Укра­їни внаслідок зречення Миколаєм ІІ престола» (1968), «”Дранґ нах Остен” і коли він почався» (1969; усі – Нью-Йорк), а також статей в англомов. пресі.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2014