Корольков Борис Панкратович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корольков Борис Панкратович

КОРОЛЬКО́В Борис Панкратович (03. 01. 1920, м. Майкоп Краснодар. краю, РФ – 09. 11. 1986, Харків) – скульптор. Батько В. Королько­­ва. Учасник 2-ї світ. війни. Бойо­­ві нагороди. Чл. СХУ (1962). За­­кін. Харків. худож. ін-т (1952; викл. І. Мельгунова, А. Страхов). Викладав у ньому (1952–83, з перервами). Учасник респ. і все­­союз. мист. виставок від 1960. Осн. галузі – станк. та монум. скульптура. У пластич. мові К. поєднано дух і форму реаліст. школи серед. 20 ст. Створював пам’ятники діячам історії та культури, портрети, барельєфи. Для портретів К. характерні під­­креслення індивід. особливостей, внутр. духов. глибини, широта образ. мислення, експресивна напруженість вирішення, психол. виразність, зовн. стриманість, внутр. динаміка. Твори, присвяч. героїці труд. буднів і вироб. тематиці, співзвучні настрою конкрет. часу, відзначені патетикою, піднесеністю образів, виявленням духов. сили та краси людини. Деякі роботи збе­­рігаються у Харків. ХМ.

Тв.: погруддя – І. Котлова (1958), О. Скорохода (1962), Ф. Полєтаєва (1963), П. Постишева (1967), В. Гре­­бі­­ниченка (1968), І. Ульянова (1970), В. Мур­­зенка (1975); «Солдат Великої Вітчизняної війни» (1960), «Герої керченських катакомб» (1965); пам’ятник студентам та викладачам Харків. юрид. ін-ту, які загинули на фронтах 2-ї світ. війни (1970).

Літ.: Пам’ятники Харкова зблизька // Соціаліст. Харківщина. 1968, 26 січ.; Прийма Н. Святая память солдата // КЗ. 1984, 9 мая.

В. В. Мизгіна, Л. М. Абраменко

Стаття оновлена: 2014